Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

навколо подій у Роттердамі [Випуск № 1127]

Продовження. Початок в №№ 20, 21

Літерна справа  „Ставка”


5 серпня 1933 року до причалу бельгійського міста Гент пришвартувався корабель з вантажем льону, що прибув з СССР. Тим кораблем нелегально прибув загадковий пасажир , начебто втікач з СССР, який переховувався в трюмі серед тюків льону. Вночі за допомогою матроса-українця він непомітно зійшов на берег. Чоловік цей був ніхто інший, як Василь Васильович Хом’як – колишній січовий стрілець родом з Галичини.
Так розпочалася літерна справа „Ставка”. За вказівкою голови ОГПУ В’ячеслава Рудольфовича Менжинського був розроблений оперативний план щодо впровадження агентури в середовище української націоналістичної еміграції, який отримав кодову назву „Ставка”. Справа ця отримала новий розвиток, коли реорганізоване ОГПУ в систему НКВД очолив Генріх Гершович Ягода. Безпосередньо нею займалися вищі чини з Центрального апарату НКВД – начальник "иностранного отдела" Абрам Аронович Слуцький та його заступник Михайло Моїсєєвич Шпігельглаз. Згодом до справи приєднався, нещодавно переведений з Харківського ОГПУ, молодий співробітник Павло Судоплатов та його дружина, що виконувала роль зв’язкової за кордоном, Емма Каган.
У своїх спогадах Судоплатов згадує, що органам ОГПУ УССР вдалося впровадити в закордонні лави ОУН перевербованого колишнього Січового стрільця Василя Лебедя, котрого нібито особисто знав через колишню військову службу Євген Коновалець. У цих показах Судоплатов, м’яко кажучи, блефує. В мемуарах оунівської еміграції чоловік на прізвище Лебідь ніде не згадується, як не згадується й те, що його особисто знав Коновалець. Дійсно завербованим був такий собі Василь Хом’як – колишній старшина Січових стрільців, який і прибув на радянському торговельному пароплаві під виглядом людини, яка рятувалась від більшовицьких репресій.
Опинившись в Бельгії , він відразу з’явився до місцевого відділку поліції, а потім вийшов на українські еміграційні кола, які і познайомили його з представником ОУН в Бельгії Дмитром Андрієвським..
За легендою, розробленою в НКВД, Хом’як стверджував, що був арештований більшовиками у 1921 році, а потім був начебто несподівано звільнений. Після цього він закінчив фінансові курси і працював економістом в одній зі столичних установ Харкова. Саме звідти йому вдалося втекти на Балтійський флот до Ленінграда. В Україні він залишив дружину й сина.
У кінці серпня 1933 року до Брюсселя прибув полковник Коновалець. Саме тоді відбулася перша зустріч Хом’яка з вождем українських націоналістів. Коновалець особисто не зміг пригадати його  зі служби в Січових стрільцях Хом’яка.  Але інший член Проводу полковник Роман Сушко листом підтвердив, що знав двох січовиків на прізвище Хом’як. Проте в подальшому при особистих зустрічах Сушка з Хом’яком, полковник Сушко якось невиразно і невпевнено „пригадував” постать Січового стрільця Хом’яка.
Хом’як, котрому націоналісти присвоїли псевдо „Пригода”(в бельгійській поліції він був представлений на прізвище Найденко), відразу справив на Коновальця добре враження. Хом’як стверджував, що в Україні має багато знайомих – колишніх старшин, вояків Січового стрілецтва, які, мовляв, займають в Україні різні посади і вороже настроєні до совєтів.
Голові Проводу ОУН це звісно імпонувало. Коновалець, окрім розбудови сітки ОУН в Галичині, Волині і за кордоном, одночасно найбільше уваги приділяв розбудові підпільної мережі ОУН в Східній Україні. Звісно, в цьому великі надії покладав на своїх земляків-галичан, колишніх Січових стрільців, які після 20-х років з різних причин осіли в Радянській Україні.
Саме на це й розраховували московські і харківські чекісти – розробники операції „Ставка”.

„Втікач” з Соловецького табору

В оперативній грі справи ОГПУ-НКВД „Ставка” Василь Хом’як, який успішно проник в оунівське середовище, був не єдиним „кротом”. Для координації спецоперації та підтримки мережі зв’язку НКВД СССР впровадило ще одного свого глибоко законспірованого агента Кіндрата Микитовича Полуведька. Полуведько народився у1895р. в с. Боблів, що на Вінниччині, колишній український есер, що відійшов від політики, але 1930р. був завербований у ОГПУ.
Мало хто знає, що на шляху до оунівців Полуведько спочатку пройшов через еміграцію УНР. Маючи на меті проникнення до оточення лідерів ОУН, ОГПУ-НКВД обрало своєрідним першим етапом спочатку проникнення в еміграційні кола Державного центру УНР. Ця схема була частиною завдання, ретельно відпрацьованого у надрах радянської спецслужби. Завдяки виявленню нових документів з архівів колишньої польської контрозвідки „Двуйки”, вдалося по новому глянути на події 1933-35 років...
Кіндрат Полуведько зявився за кордоном у середовищі Української громади Фінляндії в лютому 1934 року, як „Соловецький утікач”. Він невдало робив спроби отримати там „нансенівський” паспорт, а згодом у серпні 1934 року виїхав до Чехословаччини і намагався там осісти, граючи на почуттях уенерівської еміграції.
Проте наприкінці 1934 року Полуведько повертається до Фінляндії.. Сьогодні стало відомо, що вже восени 1934 року польська „Двуйка” – тодішні партнер уенерівської спецслужби знала про справжню мету перебування Полуведька в українських еміграційних колах та його приналежність до НКВД.
В одній із справ польської спецслужби під загальною назвою „Полуведько Кіндрат”, що містять донесення агентури, датовані 29 жовтня 1934 року, так і значиться: „...Полуведько - агент ОГПУ із розвідувальним завданням з Росії. Про це попереджає і англійська розвідка.”... Пізніші донесення за 1935 рік вказують на те, що поляки проінформували про це розвідслужбу Уряду УНР в екзилі, підтвердивши таким чином підозри останніх.
А невдовзі радянський агент опинився в лавах самого Проводу українських націоналістів і легалізувався у найближчому оточенні Євгена Коновальця, виконавши успішно перший етап свого завдання.
Отже, перша пастка, розставлена Москвою, вдалася. У Проводі ОУН відразу „клюнули” на дві наживки – в НКВД задоволено потирали руки...
Далі буде...
Сергій Кричильський

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.