Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Провал операції „Антифашизм” [Випуск № 1125]

Мудрий стратег і видатний політик Уїнстон Черчіль  багато років тому сказав: „ Фашисти майбутнього назвуть себе антифашистами”. Як у воду дивився. Адже вся сучасна російська політична доктрина побудована на антифашистській риториці, яка насправді є нічим іншим, як імперською націонал-фашистською, націонал-комуністичною політикою Кремля. І треба визнати вона впроваджується досить успішно, бо має значну підтримку серед росіян. Але Україна – не Росія і тому такі ідеї не знаходять схвалення в українському суспільстві. Та, очевидно, для партії регіонів це не аргумент і вони всупереч здоровому глузду все ж вирішили змавпувати російський досвід, провівши у минулу неділю на сході України і у Києві так звані антифашистські мітинги, які мали на меті завадити опозиційній акції „Вставай Україно!” і розбурхати  у людей ненависть не до вигаданих нацистів, а до українських патріотів. Це по суті був відкритий виступ проти української України, за проросійську неонацистську державу з авторитарним режимом та декоративною демократією.
На наше щастя, Янукович не має виучки гебіста Путіна і його задум, як завжди, зазнав повного фіаско. Замість потужної пропагандистської кампанії, українці побачили байдужі обличчя проплачених і звезених з усіх усюд „активістів” та агресивні морди спортивної статури молодиків, які відзначилися побиттям жінки-журналістки.
Але навряд цей політичний провал стане уроком для нинішньої влади. Вони і надалі будуть використовувати нафталінові методи ведення боротьби з опозицією шляхом протиставлення сходу і заходу та залякуванням пересічного обивателя жупелом націоналізму. Бо по-іншому вони просто не вміють і не можуть.
Натомість об’єднана опозиція хоч і проявила себе значно краще, аніж раніше під час регіональних акцій, все ж не дала відповіді на багато запитань, на які очікували мільйони українців. Досі немає чіткої програми поточних дій та дій на майбутню перспективу. Як немає і  досі єдиного кандидата у президенти України. Їхня тактика вичікування до останнього моменту апріорі є хибною і свідчить лише проте, що отаманщина продовжує переважати над державницьким мисленням.

А ось як оцінили недільні події у Києві українські політологи:


Олександр ПАЛІЙ, історик, політолог
Єдиним умовним «позитивом» для влади під час подій 18 травня стала демонстрація того, що в неї є багато грошей. Все інше їй пішло «в мінус». Це яскравий приклад того, як можна безглуздо загубити навіть величезні бюджети. Коли гроші не зароблені, їх часто витрачають бездумно…
Увесь мітинг Партії регіонів від початку до кінця робився для телевізора. Іншої мети не було. І що ми побачили? Із 40 тисяч заявлених владою учасників до події добрела заледве четверта частина. Решта були настільки низько мотивовані, що розбрелися роздивлятися Київ і пішли пити пиво у дворах...
Партія регіонів своїми «антифашистами» нагадала всьому світові і країні, як починався справжній фашизм. Серії фотографій з подій за участю бритоголових показували, хто більше схожий на спадкоємців Гітлера… У наших українських умовах фашизм – це більшовизм. Це - повне нехтування людськими правами, традиційними цінностями, зневага до природних прав людини. До речі, радянський режим убив десь учетверо більше українців, ніж Гітлер. А більшовики, нинішні комуністи – є прямими союзниками Партії регіонів. Крім того, фашизм традиційно – це союз силових структур і  потужного монополістичного капіталу…
Щодо опозиції, то мітинг за її участю був масштабним (багато киян згадували, що не бачили таких з 2004 року). Водночас опозиція мала би зважати на «телевізійну» специфіку і бути більш креативною у своїх виступах. Але, з іншого боку, влада дуже допомогла опозиції. Характерні фізіономії «антифашистів», які побили до крові журналістів, стали «фішкою» регіонального мітингу. Партія влади, по суті, займається не чим іншим, як пропагандою фашизму. Якщо опозиція замість бабусиного кота розмістить фото цих нелюдів, кращої агітації проти ПР годі й винайти…

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій
18 травня ми побачили дві різні політичні події. Опозиція намагалася мобілізувати громадян навколо якоїсь програми. З боку влади політичної акції не було, це була пародія на неї. За останні три роки Партія регіонів не організувала жодного мітингу на підтримку будь-якої ініціативи Януковича чи Азарова. Вона постійно воює з кимось – чи то з попередниками, чи то з «фашистами», яких в Україні немає…
Дехто каже про невиразність, неакцентованість, розмитість гасел акції опозиції щодо першого і другого туру президентських виборів. Кажуть, люди чекали начебто більшої конкретики. Але ж невідомо, за якими правилами відбуватимуться вибори президента!  Не треба перебільшувати вад опозиції. І в тому, що у суботу не оголосили єдиного кандидата у президенти, немає нічого страшного. Опозиції можна порадити, щоб, закінчивши цю акцію, вона не йшла у «відпустку», а продовжувала мобілізовувати людей, створювала осередки на свою підтримку серед студентства, професійних незалежних спілок, за участю лідерів громад. У середині самих партійних структур теж мали би відбутися зміни. Від «польової» роботи залежать подальші успіхи опозиції...

Володимир ФЕСЕНКО, керівник Аналітичного центру «Пента»

Акцію опозиції і «альтернативний», «антифашистський» мітинг влади слід розглядати як репетицію протиборчих сил перед майбутніми президентськими виборами, відпрацювання політтехнологій, у тому числі брудних, які застосовуватимуть під час кампанії 2015-го. З обох боків така активність виглядала дещо передчасною, до певної міри як фальстарт.
Влада через підозрілих молодчиків пробувала спровокувати опозицію на силову відповідь. Вона демонструвала, що готова зупинити рішучі дії опозиції. Прикро, що таке протистояння відбувалося на тлі підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Європа уважно стежить за українськими подіями, тому, якщо наші політики прагнуть підписання цього документа, то не повинні створювати штучну напругу і давати європейським партнерам підстав для занепокоєння…  
Оприлюднену домовленість лідерів трьох опозиційних партій висунути єдиного кандидата на президентські вибори позитивно сприйняв їхній електорат. Але навряд чи легко буде домовитися про цього «єдиного», адже досі не визначилися з єдиним кандидатом на вибори київського мера…

Олексій ГАРАНЬ, політолог
Акція опозиції була не просто політичною, вона була спрямована насамперед на те, щоб Україна зробила європейський вибір. І те, що у цей день влада почала робити безглуздий «антифашистський» мітинг, виглядало як провокація. Ми побачили брудні технології зразка 2004 року, які можуть розколювати країну. Істерію нагнітали на рівному місці. Ну про який фашизм можна говорити? Видно, відпрацьовували сценарій, який запустять напередодні президентських виборів 2015 року.
Декларація опозиції про скоординовані дії сприйнялася позитивно. Але виникає запитання: скільки ж опозиційних кандидатів буде у першому турі?

Підготував Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.