Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Ювілей Шевченка: не стояти на місці! [Випуск № 1125]

Щойно у парламентському комітеті культури завершилися громадські слухання щодо стану підготовки до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Півтори сотні учасників – усі ключові постаті шевченкознавства, музейники, громадські діячі. Була і влада на чолі із міністром культури Л. Новохатьком. Чотири години обговорення показали десятки напрямків, по яких треба працювати, аби ювілей Національного Генія не перетворився на малопомітну формальність. До 5 червня комітет ухвалить остаточну редакцію рішення громадських слухань, до цієї дати приймаємо усі розумні пропозиції. Як і до складу Громадської Ради, яку вирішено утворити для контролю за ходом підготовки до ювілею при комітеті.
Зараз хочу сказати  про декілька головних, на мою думку, речей.
Перше. Не можна битися ЛИШЕ над випуском елітних малотиражних академічних видань конче до дати ювілею. Бо 200 років Шевченку мають міцно засісти у голові кожного українця, а для цього потрібне масове нагадування про нашого Генія – мільйонними накладами. Тоді буде і діло, і результат.
Друге. Телебачення! Де короткі сюжети про Шевченка на всіх телеканалах? Де його поезія, прочитана у кадрі відомими людьми з найрізноманітніших суспільних сфер? Причому, ця робота не повинна стати клопотом лише державного ТБ, а справою усіх найбільших приватних телеканалів. Те саме стосується і радіо.
Третє. Візуальна реклама: Шевченко відсутній на вулицях наших міст, хоча до ювілею вже менше року. Він повинен з'явитися на рекламних носіях і, до речі, бути присутнім там не лише 9 березня наступного року, а весь 2014 рік і роками по тому. Бо це Шевченко.
Четверте. Музеї. Не буде паломництва до будь-яких експозицій, якщо до музеїв не стануть возити усіх школярів протягом навчання по декілька разів і з усієї України. До Києва, Канева, Моринців та Шевченкового, Черкас і всюди, де залишив свій духовний слід наш Геній. Хто це зробить? Ну не теперішній же міністр освіти!
П'яте. До Канева потрібно ж якось доїхати. Там, щоправда, є вертодром, але ж прості люди вертольотами не літають. Тому потрібні дороги, бо з обох берегів Дніпра заїжджати до Канева по нинішніх дорогах без почуття сорому за країну не можливо.
Список головного далеко не вичерпний – на повноту не претендую. Але точно знаю одне: ювілей Шевченка має бути святом не тільки державним, але і народним. А ще краще, аби ці два напрямки злилися воєдино. І таке можливе, але за справді народної, української влади.
Однак для цього, як сказав на слуханнях шановний Євген Сверстюк, "щоб навчитись шанувати Шевченка, українці повинні навчитись шанувати самих себе".
Додати нічого.

В’ячеслав Кириленко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.