Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
12
листопада
Випуск
№ 1345 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Коли відродиться націонал-демократія? [Випуск № 1124]

Одним з найприкріших моментів останніх виборів до Верховної Ради є те, що їх результат не відображає справжніх настроїв українського суспільства. У вищому законодавчому органі України уперше за 20 років незалежності не представлена національно-демократична сила як окремий політичний суб’єкт. Чи не третина українських виборців потенційно готова була проголосувати за партію, що є носієм правої ідеології, спрямовану на європейські цінності і традиції, але цю ідеологію представляв лише Ющенко, а його особистий рейтинг в силу об’єктивних і суб’єктивних причин упав до нульової позначки. Саме тому частина людей з цієї групи віддала свої голоси УДАРу, частина - „Батьківщині” , а найбільш націоналістично настроєна – „Свободі”.  Щоправда, є окремі націонал- демократи серед ударівців та „Батьківщини”, однак окремої фракції  вони так і не створили. Зі всіх трьох опозиційних фракцій опозиції лише УДАР чітко пропагує європейський вибір, але робить це якось невиразно і мляво. Євроустремління Яценюка входять в протиріччя з бажанням бютівського оточення понад усе ( у всякому разі на словах ) звільнити з в’язниці Юлію Тимошенко і не дають можливості підтримувати будь-які кроки держави Україна  щодо підписання   Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Навпаки, вимагаючи в закордонних поїздках  здійснювати постійний тиск на Януковича, фракція „Батьківщина” підштовхує його в обійми Росії з її Митним союзом. Про „Свободу”, як проєвропеську партію, взагалі мову не веду, бо добре знаю їх приховане негативне ставлення навіть до НАТО, попри те, що цей військовий союз і на сьогодні залишається чи не єдиним порятунком України від московської експансії.
У сфері економіки та соціальної політики у всіх трьох опозиційних фракціях панує лівацький популізм. Адже гасла підвищення пенсій та критики будь-яких ринкових реформ сприймаються електоратом  значно краще, ніж відверта розмова про те, що навіть після повалення бандитської влади соціальний рай не настане, що потрібно затягувати пасок і йти шляхом модернізації економіки.
У сфері культури та духовності в парламенті  найбільш проукраїнську позицію  займає “Свобода”, а її депутати постійно відстоюють інтереси корінної нації. Але їх агресивність та категоричність у багатьох питаннях не дають змоги знайти компромісне рішення навіть з партнерами по опозиції, а не те що з правлячою партією. Як вогню бояться націоналізму мільйонери неукраїнського походження з „Батьківщини” , не в захваті від позиції свободівців і ударівці, які понад усе стривожені  можливим звуженням електорату  Віталія Кличка.
От і виходить, що  представляти у парламенті націонал-демократію, так як колись її представляв Народний Рух, нікому. Поступальна , прогресивна права ідеологія, на якій можна побудувати європейську країну для людей з парламенту наразі витіснена.  Чи назавжди? Гадаю, що ні. Бо, по-перше, права ідеологія затребувана українським суспільством, і рано чи пізно воно вимагатиме її реалізації. А по-друге, до політиків, які пройшли рухівську школу, приходить усвідомлення відновлення потужної правої політичної партії в Україні. Кроки Василя Куйбіди щодо об’єднання Руху з УНП, РХП та іншими силами націонал-демократії, сподіваємось, таки увінчаються успіхом. Лише треба застерегти від помилок минулого і відверто популістських соціальних гасел. Пора вже нарешті навчитися говорити людям правду і опиратися на думаючих, вільних людей, справжніх українських патріотів, які прагнуть жити в Європейській, а не азіатській Україні.
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.