Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Готовність до державної зради – №1 [Випуск № 1122]

Уряд подав до Верховної Ради законопроект, що пропонує зняти заборону на приватизацію держпідприємств, дочірніх підприємств НАК "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації. Законопроект пропонує дозволити здійснювати приватизацію за простим рішенням Кабінету міністрів. Також пропонується внести зміни до закону "Про приватизацію державного майна" і дозволити оренду об'єктів магістрального трубопровідного транспорту. А де дозволена оренда, там дозволена і приватизація, за штучно створені борги. Чинний уряд дозволяє приватизацію і просто так – задарма.
Ключовий момент такої ініціативи - надання владі права просто віддавати іноземній державі українську ГТС. І не тільки її, а будь що! У Законі "Про приватизацію державного майна" пропонується внести такі правки: "Приватизація державного майна здійснюється відповідно до цього Закону або положень, передбачених міжнародними договорами… Якщо міжнародним договором, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у цьому законі,то застосовують правила міжнародного договору".
Посуті, це відкриває шлях до одномоментної капітуляції в цілій низці сфер.  ГТС, яку український народ створював десятиліттями, уряд, що доживає останні місяці, зможе здати навіть не за гроші, а за міжнародним договором - Росії. Цим законопроектом влада легалізує можливість робити з ГТС та унікальними підземними газосховищами, все, що схоче.
Пропозиції Кабміну чітко спрямовані на розпродаж державної ГТС шматками за рішенням урядовців, які не забудуть при цьому про свій особистий інтерес на майбутнє. Тусовка з 20 людей, які називаються Кабміном, роздаватимуть останні шматки держвласності в інтересах ще трьох осіб, які називаються "Сім‘єю".
На 3 травня в заплановано "круглий стіл" щодо долі української ГТС. Відповідаючи на питання про те, чи є у міністерства бачення, яким повинен бути новий газовий консорціум, двостороннім або тристороннім, міністр Ставицький відповів: "Круглого столу" дочекайтеся, все буде зрозуміло". Тоді ж від ЄС надійшла пропозиція про створення тристороннього газотранспортного консорціуму з управління українською ГТС. Як відомо, Росія виступає виключно за двосторонній консорціум.
Тож, картина маслом: Ставицький говорить з ЄС, Бойко з Росією. З уродженцем Калуги Азаровим усе ясно. У цей час Янукович, де-факто виставивши ГТС на продаж, сидить за "круглим столом" і чекає, хто принесе більше - здогадайтесь, кому. Сама доцільність продажу української ГТС, з огляду на досягнення влади, сумнівам не піддається. Влада готує аферу, яка за масштабами перевершить Харківські угоди 2010 року.
А наша ГТС, між тим, має унікальну для Європи потужність транзиту  в 140 млрд. кубометрів на рік та унікальні за розміром газосховища в Європі - 32 млрд кубометрів, які дозволяють балансувати взимку газопостачання до значної частини Європи.
Перше, чого хочуть росіяни – неможливість вийти з цієї угоди. Вхід копійка, вихід "рупь". Навіть монголо-татарське іго закінчилося в Україні за 80 років. А нинішня газова угода буде діяти тільки наступні 6 років. А скільки може діяти консорціум?
Друге – втрата частина прибутків від транзиту. Що на виході матиме Україна, якщо нинішні кошти за транзит поділити на два?
Третє - блокування спроб України видобувати газ на своїй території, щоб вона припинила бути господарем трубі.
Якщо Росія керуватиме українською трубою, то куди піде український газ, у тому числі скраплений, а також сланцевий, метан і т. д., видобуток якого влада зібралася збільшувати? Якщо дати Росії право пускати чи не пускати у наш газопровід "сланцевий", газ видобутий американськими чи англо-голландською компаніями, то це фактично означатиме параліч українських зусиль з диверсифікації джерел енергопостачання та провал досить амбітного проекту видобутку газу з альтернативних джерел на Сході Європи.
Крім того, Росія ніколи не задовільниться половиною газопроводу, вона вимагатиме повного контролю. А повний контроль за газотранспортною системою, потягне контролль за газорпозподільчими системами, а звідти півкроку до контролю за всією економікою країни, якій Кремль схоче - дасть газ, схоче - виключить.
Такі стратегічні речі, як енергетика, є питанням безпеки. Росія чітко орієнтована перетворювати свої 1 чи 50% на 100. До прикладу, чотири роки тому "Газпром" отримав у Білорусі 50% акцій білоруської газотранспортної системи, а потім її усю.
За нормальної думаючої влади у цих умовах, Україна мала би йти на наступні кроки:
По-перше, намагатися отримати газ із Заходу (а нині такі можливості є через усіх наших західних сусідів – Словаччину, Угорщину, Румунію і  Польщу).
По-друге, нарощувати власний видобуток з допомогою американських, англо-голандської та інших компаній, а також самостійно.
По-суті, за рахунок стратегічної власності та ГТС України, влада рятуватиме "Газпром" і розраховує прикрити срам свого казнокрадства і  бездарності
Висновок наступний: Україні не треба "покращувати" ГТС в кишені влади та іноземців.  Насправді Україна дуже багата. Проста боротьба з корупцією здатна дати країні більше, ніж будь-які кредитори, консорціуми і газові "знижки".
Якщо країна хоче жити, нам усім потрібно поспішати.  На апетити влада не скаржиться. Тож, якщо вона керуватиме ще до 2015 року, то продавати в Україні буде нічого, а купувати - не буде за що.
Андрій Пишний

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.