Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
12
листопада
Випуск
№ 1345 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Україна «закипає», але влада не турбується [Випуск № 1122]

Кількість протестних акцій в Україні зростає, а їхня наповненість змінюється. Це випливає з моніторингу Центру дослідження суспільства, виданого нещодавно під назвою «Протести, перемоги і репресії в Україні». В першу чергу треба сказати, що в 2012 році особливо виросла кількість протестів на політичному грунті та виступів на захист громадянських прав. Ось деякі цифри. Якщо в 2010 році фахівці Центру нарахували 49 % протестних акцій соціально-економічного характеру, то в 2011 – 60 %, а в 2012 – лише 43 %. В той же час питома кількість «ідеологічних» протестів практично не мінялась: 23%, 25% та 24 % відповідно. Натомість через політику в 2010 р. відбулось 15 % акцій протесту, в 2011 – 25 %, а в 2012 – вже 34 %. Що ж до захисту громадянських прав, то українці організовано відстоювали їх у 13 % випадків у 2010 році, а в наступні два роки цей показник досягав 17 %.
Але важливіше інше. Кількість протестів у цілому постійно зростала протягом усіх трьох років. Так, в 2010 році зафіксовано 2305 протестних подій. У 2011 – вже 2277. А в рекордному 2012 році – цілих 3636. Як можна бачити, в останньому випадку показник протестної активності «підстрибнув» одразу на 60 %.
Це означає, що в абсолютній кількості українці минулого року протестували більше, ніж позаминулого року. Причому з усіх приводів, від ідеології до соціально-економічного стану.
Головним стимулом для протестних виступів залишаються саме соціально-економічні негаразди. Це видно навіть по відносних цифрах. Ще більше вражає «абсолютна» статистика: якщо в 2011 р. таких виступів зафіксовано 1374, то в 2012-му – вже 1546. «Найчастіше піднімалися, зокрема, питання незаконних забудов і приватизації міського простору, інтересів дрібного бізнесу, невиплати зарплат, соціальних виплат, навколишнього середовища», - наголошують автори звіту. Згадуються також проблеми з постачанням води, електроенергії, закриття поліклінік та шкіл.
Отже, головна тенденція останніх років – зростання числа протестів. А як бути з їхньою чисельністю, тобто з кількістю людей, задіяних в акціях? Тут дослідження подає досить цікаву статистику. За даними Центру, в 2012 середня чисельність акцій протесту… впала. «Зростання у 2012 році відбулося саме за рахунок малочисельних протестів», - пишуть експерти. Але не все так просто. Абсолютна кількість великих акцій, тобто акцій із понад сотнею учасників, у 2012 році все-таки теж зросла.
Тож картина вимальовується така: українці стали помітно частіше виходити на вулицю відносно невеликим групами, котрі ставлять перед собою відносно вузькі й конкретні цілі. В глобальні виступи «за все хороше проти всього поганого» ми все ще віримо, але дедалі зростає частка акцій штибу «вимагаємо зробити саме це, саме тут, саме зараз».
А як щодо реакції влади? Тут звіт демонструє цікаву картину. Разом зі зростанням абсолютної кількості протестів зросла і кількість реакцій офіційних органів. Причому більше стало як репресій, так і компромісів із протестуючими. Водночас у відносному вимірі частка випадків реагування… впала.
Як пишуть експерти, в 2011 році на кожні 100 акцій протесту в середньому припадало 19 спроб влади придушити їх та 6 спроб піти назустріч вимогам. А в 2012 – відповідно 18 та 5. у перерахунку на тисячі протестних акцій за рік можна сказати, що влада стала просто менше реагувати на прояви громадянського невдоволення. Навіть репресіями.
Отже, підсумовуючи, можна перефразувати відомий вислів про верхи (в нашому разі – опозиційно-політичні), котрі не здатні сформувати і очолити широкі протестні ініціативи, і про «низи», котрі, зі свого боку, не хочуть більше довіряти «реєстровій» опозиції вирішення своїх проблем. Відтак протестна активність розпорошується. І дедалі менше лякає владу, котра просто перестає на це реагувати.
Водночас загальна кількість протестів, навіть із поправкою на вибори, продовжує рости. Тобто «броунівський рух» незадоволеного суспільства стає дедалі активнішим. А, як відомо зі шкільного курсу фізики, посилення такого руху виражається у підвищенні температури. Котре хоч у чайнику, хоч у суспільстві може тривати «непоміченим» лише до певної межі.

Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.