Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Вчіться ловити рибу правильно сьогодні, інакше завтра... [Випуск № 1118]

Охорона навколишнього природного середовища стала однією з самих гострих, глобальних проблем сучасності, яка торкає інтереси всіх країн і народів. Ще століття тому люди практично не знали серйозних екологічних проблем. Але вже наше покоління – свідок масової гибелі лісів, зникнення тварин, отруєння рік і водойм, розширення зони пустель. А яким побачать світ майбутні покоління? Чи зможуть вони в ньому жити, якщо не припиниться хижацьке руйнування природи, якщо економічні, технічні і наукові досягнення сучасності будуть повернуті не на потреби забезпчення умов існування і розвитку людини, середовища її існування, а на вдосконалення знарядь знищення? Одним із елементів природи, в існування якого зацікавлені рибоводи і риболови, є риба. Ми повинні зберегти її для майбутніх поколінь. Тому потрібно перш за все усвідомити, що риба – один із важливих компонентів складного середовища, яким є водойма. У ній живе багато видів рослинних і тваринних організмів, між якими існують тісні зв’язки та взаємозалежність. Людина, яка не знайома з життям водойми, своїми діями може порушити ці зв’язки і завдати водоймі та її мешканцям суттєвих, а іноді непоправних збитків. Любительське та спортивне рибальство має величезне соціальне значення, суть якого полягає в тому, що людина, прилучаючись до природи, стає добрішою, благороднішою, сильнішою. Рибна ловля – чудова фізична зарядка, яка надає людині бадьорість...
У вихідні десятки тисяч людей виїжджають за місто, на лоно природи. І завжди серед пасажирів можна впізнати рибалок. Що ж захоплює рибалок? Улов, дружня бесіда біля багаття, спілкування з природою?
Можна відповісти коротко: все. І природа, і радість улову, до якої трішки домішується гіркота, адже завжди з гачка зривається велика риба, а ловиться дрібна, і міцний здоровий сон у наметі десь поблизу лісу на мальовничому березі водойми і, безумовно, смачна рибальська юшка та дружня бесіда біля багаття.
У нашій області на громадських засадах створються товариства рибалок-любителів, які об’єднують ентузіастів рибної ловлі. Для цього групи рибалок створюють товариства або громадські об’єднання, орендують водойми, забезпечують відтворення аборигенної іхтіофауни, вселяють нові види водних біоресурсів. Також здійснюють окультурення прибережної смуги та водного плеса і охороняють водойми з їхніми водними мешканцями. Так, наприклад, декілька років тому на ставку в с. Посягва Гощанського району було створено товариство такого типу. Кістяком цієї організації стали як місцеві рибалки, так і рибалки з Рівного та прилеглих районів. Ці люди заради порятунку водойми витратили власні кошти, які, як відомо, на сьогодні в кожному сімейному бюджеті не зайві. Члени товариства здійснюють зарибленя водойми, кожен рибалка член товариства працює певний час на водоймі, здійснюючи чи то облаштування території, чи то забезпечуючи охорону водойми, адже для браконьєрів рибна водойма є ласим шматком. На сьогоднішній день в області працює 8 товариств рибалок-любителів. В органах рибоохорони існує відпрацьований механізм передачі водойм для товариств рибалок-любителів. Отож, якщо є люди, зацікавлені в організації таких об’єднань, за консультативною допомогою можете звертатись до управління за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 86.
     Але, сьогодні не все так добре на наших водоймах. З року в рік зменшуються рибні запаси голубих плес, а окремі види зникають назавжди. Тому виникає об’єктивне питання: чому це відбувається?
 А все дуже просто, є певна категорія людей, які заради власної наживи готові на все і риба не є винятком. Вони застосовують для лову водних біоресурсів варварські знаряддя. Найбільш шкідливими є вибухові речовини та пристрої для лову риби за допомогою електричного струму, так званий „електролов”. Внаслідок застосування цих пристроїв гине не лише риба та її молодь, а і всі інші водні біоресурси і 85-90 % загиблих тварин опускається на дно, а лише 10-15 % піднімається на поверхню води і потрапляє до рук браконьєрів. Навіть риби, які залишаються живими після дії на них вибухівки чи струму, внаслідок шоку, спричиненого їм, не можуть відтворюватись.
Але разом з тим держава прагне забезпечити збереження водних біоресурсів і на межі 2012-2013 рр. з метою підвищення ефективності роботи органів рибоохорони було здійснено їх реорганізацію. І на сьогоднішній день охорону рибних запасів на території Рівненської області здійснює Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Рівненській області (Рівнерибоохорона).
Як відомо, охорона природи є конституційним обов’язком кожного громадянина України, всього народу.
Основні вимоги і правила охорони раціонального використання рибних ресурсів закріплені в загальнодержавних законодавчих актах, а також в нормативно-правових актах міністерств і відомств. Як відомо, підготовка і видавництво правових норм і правил – це лише половина справи. Головне – це забезпечення їх строгого дотримання як посадовими особами, так і громадянами. Це багато в чому досягається пропагандою законодавчих положень і забезпеченням необхідної довідкової і нормативної літератури.
Але кожна людина повинна усвідомити, що навколишнє природне середовище і є основою життя на нашій планеті. Все живе на Землі взаємопов’язано і кожна людина є частиною природи, і, знищуючи рибні ресурси, вона руйнує цей складний механізм, а відповідно і середовище свого існування.
І особливо на сьогоднішній день є досить важливим забезпечення всебічного захисту риби, оскільки з 1 квітня стартує нерестовий сезон, який триватиме до 30 червня. Тож раджу подумати про завтрашній день перш ніж винищити ті запаси риби, які ще залишились.

Заступник начальника Рівнерибоохорони
В.О. Мосніцький

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.