Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Над смертю Березовського нависає тінь Путіна [Випуск № 1117]

Смерть Бориса Березовського, безумовно, стала головною новиною тижня усіх світових інформагентств. Адже, не зважаючи на всю суперечливість життя та діяльності цього російського олігарха і політика, його роль, як єдиного реально-спроможного опозиціонера режиму Путіна, очевидна для всіх. Саме з цієї позиції і розглядають зараз мотиви можливого самогубства чи вбивства британські слідчі та журналісти провідних газет світу.   Розтин тіла Бориса Березовського показав, що його смерть “настала від повішення”, причому жодних слідів боротьби не виявлено, пише The Financial Times. Дані, отримані патологоанатомом МВС Великобританії, начебто, підкріплюють початкові припущення про те, що Березовський вчинив самогубство.  Але тут же виникає багато запитань, на які поки що немає відповідей. Чому тривалий час у будинку не було єдиного охоронця? Яким чином шарф, яким нібито і був задушений олігарх, опинився не на шиї, а поруч з тілом?
Смерть людини, яка нажила мільярди після падіння комунізму і сприяла приходу до влади Путіна, викликала ажіотаж як у Росії, так і в Британії, зазначають автори статті. Ця смерть також порушила нові питання щодо розслідування отруєння Олександра Литвиненка. Британське МЗС висловлювало глибоку заклопотаність тим, що слухання цієї справи, намічені на жовтень, можуть спровокувати нові розбіжності з Росією, давши зворотний хід деякому потеплінню.  Адже Березовський відкрито підтримував заяви Литвиненка, який вже помирав, про те, що його наказав убити Путін, і мав стати головним свідком слідства, нагадує видання. Він також повинен був відповісти на контрзвинувачення з боку російської влади в тому, що він сам був причетний до смерті Литвиненка.
Що як Путін справді змушує замовкнути своїх супротивників, які проживають у Великій Британії? - запитує The Guardian. Обставини смерті Бориса Березовського здаються очевидними, однак деякі друзі і родичі магната підозрюють, що його таки вбили.
“Я ніколи не повірю в природну смерть Бориса Березовського. Думка, що він міг накласти на себе руки, - це маячня”, - каже його близький друг Микола Глушков, теж російський емігрант.
“Я бачив його в день, коли суддя Глостер оголосила свій вердикт у його справі. Навіть тоді він був сповнений життя і говорив про якусь молоду леді, яка чекала його вдома. Останнім часом він зумів розв’язати фінансові проблеми”. За словами Глушкова, колишня дружина Березовського Галина теж сумнівається.
Автор коментує: “Ці підозри можна зрозуміти. Адже у Кремля негарна репутація, пов’язана з ліквідацією його ворогів за кордоном, а Березовський, поза сумнівом, був таким ворогом. Британський уряд певен, що друга Березовського Литвиненка в 2006 році вбили агенти Кремля”.
Друзі Березовського згадали і про інші смерті російських вигнанців у Британії. У 2008 році раптово помер діловий партнер Березовського Бадрі Патаркацишвілі. Патологоанатоми зробили висновок, що причиною був серцевий напад. Але Глушков та інші не вірять. Автор, зі свого боку, нагадує про замах на банкіра Германа Горбунцова і поки що непоясненну смерть Олександра Перепиличного.
“ Кремль надзвичайно добре підготував свою реакцію на раптову смерть Березовського”, - пише автор. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що Березовський буцім-то написав покаянного листа російському президентові, журналіст Forbes розповів, що Березовський сумував за Москвою і казав, що переоцінив Захід.
Друзі Березовського обурено відкидають ці повідомлення в пресі, інспіровані Москвою, називаючи їх корисливою нісенітницею. “По суті, ці повідомлення - кремлівська повчальна історія. Вона говорить, що якщо ти проти законної російської влади, то опинишся у вигнанні, розоришся, розгубиш друзів і врешті помреш”, - йдеться в статті.
Далі Люк Гардінг наводить твердження екс-співробітника КДБ, перебіжчика Бориса Карпичкова: є багато таємних методів і засобів ліквідації людини, наприклад, фторид натрію (“речовина без запаху, смертельна у певних дозах”) або отрути, що викликають зупинку серця. “Речовина безбарвна і не має запаху. Нею можна намазати предмети особистого користування - авторучку, телефон, ручку дверей - або нанести її в місцях, де об’єкт може її вдихнути. Вона розчиняється в тілі об’єкта. Жодне патологоанатомічне дослідження не може її виявити”, - повідав Карпичков.
“Російські емігранти - супротивники Путіна - переконані, що його режим здатний на все, і припускають, хто виявиться наступним”, - підсумовує автор статті.
Для українця, який читає ці рядки і є добре знайомий з нашою недалекою історією, з якої не викинеш політичних вбивств Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери, які були організовані спецслужбами Кремля, такі висновки зарубіжних журналістів зовсім не видаються політично-заангажованими, а є цілком слушними і логічними. Адже нинішня путінська Росія  є прямим спадкоємцем імперської політики СССР  та методів радянських спецслужб.
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.