Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

"Ландскнехти Галицької армії". Про військове найманство в УГА [Випуск № 1109]

Останнім часом більшає випадків, коли добрі історичні книжки пишуть зовсім не історики за освітою. Після "Ієремії Вишневецького" пера Юрія Рудницького, яка вийшла у 2008 році, наприкінці 2012 року побачила світ книга львівського журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії". Тема офіцерів-чужинців у Галицькій армії (як і взагалі тема іноземців в українському визвольному русі), хоча і присутня у фаховій літературі (і то переважно не як самостійна тема, а в контексті інших проблем), але широким колам або невідома взагалі, або представлена як набір екзотичних подробиць.
А тим часом написана в популярному ключі книга Стецишина виразно демонструє: маємо справу не з екзотичними епізодами, а з явищем. Явищем, яке вплинуло на обличчя Галицької армії, її імідж і, можливо, перебіг її історії. А якщо врахувати, що багато хто з героїв книги пізніше відіграв суттєву роль в українській історії, то студії над темою чужинців в Галицькій армії набувають значення для історії українського визвольного мало не до кінця його збройної стадії.
До тих, хто зберіг свої зв'язки з Україною, належали Вільгельм фон Габсбург, більше знаний як Василь Вишиваний, Альфред Бізанц, Ріхард Ярий, Ганс Кох, Карл Аріо… Усі вони почали свою "українську біографію" саме з Української Галицької армії.
Що могло спонукати уродженця благополучної Чехії, Австрії, Хорватії, Італії проливати свою кров за, по суті, нікому не відомий народ, який майже не мав шансів вистояти на трьох фронтах відразу? Такі особистості варті нашої уваги вже самим фактом свого вибору.
Тут треба зауважити, що назва не зовсім відображає суть присутності іноземців в Українській армії. "Ландскнехти" – це традиційна назва військових найманців. Військове найманство ніколи не вважалося надто почесною професією, з легкої руки Фредеріка Форсайта найманці навіть одержали прізвисько "пси війни".
Не будемо впадати в патріотичний пафос – навіть якщо не знати майбутнього, то підтримувати Україну у 1918 році означало підтримувати маловідому нестабільну державність без стабільного державного устрою, фінансів, господарства і інших належних атрибутів; державність, способом існування якої була війна на три фронти зразу як мінімум. Шанси виживання цієї країни були мізерні, а от ворогів в українства і його симпатиків було аж надто. Книжка винятково багата на фактаж – уже список її героїв вражає обсягом, а кожного героя супроводжує детальна біографічна розвідка, підкріплена цитатами з документів і спогадів.
І це не сухий виклад фактів та подій – книзі однозначно пішло на користь те, що її автор – журналіст за фахом. Текст наповнений житейськими подробицями, психологічними замальовками, уривками зі спогадів, портретами дійових осіб і часами читається радше як пригодницька повість, аніж як історична розвідка.
Враховуючи акуратне поводження з фактами, в образі "Ландскнехтів…" маємо добрий зразок популярного викладу історичних подій.
До безсумнівних плюсів видання варто віднести також обширний довідковий апарат, куди ввійшли не тільки покажчики, а й добротні біографічні довідки про всіх героїв книги – іноземних військових на службі Україні.
Популярність викладу і насиченість цікавинками, хоч і надала книзі шарму та захопливості, на жаль, позбавила текст глибини аналізу.
Хоча досі вважалося, що загалом офіцерів-чужинців в УГА було кілька десятків, на підставі архівних документів та свідчень, автор довів: насправді на захист ЗУНР стало значно більше європейських солдатів.
Найважливіше ж те, що “Ландскнехти Галицької армії” не тільки наблизять до тієї історії, якої ми не знали, широкого читача, але й дають ґрунт для подальших академічних досліджень теми та загалом історії Української революції 1917 – 1921 років.
Олеся Ісаюк 

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.