Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

У вирі боротьби за незалежну Україну [Випуск № 1104]

Андрій Мельник  - визначний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, один з лідерів ОУН. Народився 12 грудня 1990 року у с.Воля Якубова Дрогобицького повіту на Львівщині. У 1914-1916рр. Мельник командував сотнею Легіону Українських Січових Стрільців на австрійсько-російському фронті. Сотня Мельника відзначилась під час боїв на Маківці, під Заваловом і над Стрипою. У період боїв на Лисоні 4.09.1916р. Мельник потрапив у російський полон. Мельник разом з В.Кучабським, І.Андрухом та іншими полоненими галичанами були відправлені у табір для військовополонених у с.Дубовці під Царицином (тепер Волгоград, Росія). 6.01.1917р. група українських старшин, серед яких Мельник, Р.Сушко та інші організували втечу з полону і незабаром добралися до Києва. У січні 1918 року став одним з організаторів Куреня Січових Стрільців. З січня 1918 року був призначений начальником штабу куреня, з березня, після сформування полку Січових Стрільців, начальник штабу полку. Після падіння Української Центральної Ради перебував у Києві та Білій Церкві. Під час повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського – заступник командира Осадного Корпусу, а з січня 1919 року – виконуючий обов’язки командира корпусу. З 19.12.1918р. Мельнику було присвоєно військове звання отаман Армії Української Народної Республіки. У листопаді 1918 року Мельник, очолюючи штаб Окремого Загону Січових Стрільців, розробив план і брав участь у Мотовилівському бою 1918 року. У березні-червні 1919 – начальник Штабу Дієвої Армії, у липні-серпні 1919 року – помічник коменданта групи Січових Стрільців. У кінці 1919 року був інтернований польськими військами у Рівному. В 1920-21 – інспектор військових місій УНР у Празі.
У 1922р. повернувся в Галичину, де став співзасновником УВО, а згодом крайовим комендантом. У квітні 1924р. Мельник був заарештований польською поліцією і засуджений до 4-річного ув’язнення. Після звільнення продовжував займатися громадсько-політичною діяльністю. У 1932-1938рр. - член правління видавничої спілки "Діло”, в 1933-38-голова Головної Ради Католицької Асоціації Української Молоді "Орли”, член Товариства українських комбатантів "Молода Громада”. В 1934р. - член сеньйорату УВО та голова Сенату ОУН. Після загибелі Є.Коновальця 11.10.1938 став головою Проводу Українських Націоналістів.На початку 1940р. після розколу ОУН очолив одну з фракцій організації.
У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, а з 26.02.1944р. був ув’язнений в концтаборі Заксенхаузен. Після звільнення у 1945р. жив у Німеччині та Люксембурзі. У 1947р. на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою ПУН. Післявоєнний період свого життя присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1957р. висунув ідею створення світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану в 1967р. зі створенням Світового Конгресу Вільних Українців. Помер у Клерво (Велике герцогство Люксембург), похований у м. Люксембург.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.