Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Вулиця імені українофоба [Випуск № 938]

Серед десятків подій, які відбуваються щодня в області, зовсім непоміченою пройшла одна справа, зроблена Російським культурним центром. З подачі депутата міської ради Михайла Кирилова, що входить до фракції Партії Регіонів і очолює згадану вище громадську організацію, 20 серпня, напередодні Дня Незалежності, сесія Рівненської міської ради назвала дві вулиці міста іменами Олександра Кондратьєва та Миколи Боголюбова.

Щодо Боголюбова, якого доречніше іменувати Ніколаєм, бо Миколою він ніколи не був, заперечення може бути лише одне: великий російський фізик, який народився в Нижньому Новгороді, працював у Москві, жодного відношення до Рівного не має. Звісно, він великий вчений, але великі вчені є і в інших сусідніх народів — поляків, білорусів, чехів. А в Рівному в університетах міста також працювали і працюють люди, імена яких не менш гідні вшанування.

Проте набагато цікавішим персонажем є Алєксандр (а не Олександр) Кондратьєв. По-перше, чиновники і депутати міської ради , готуючи проект рішення, мали хоча б поцікавитися в обласній Спілці письменників їхньою професійною думкою про цього видатного представника Срібного віку російської літератури. Тоді б стало зрозуміло, що «видатним» А. Кондратьєва вважають лише в Російському культурному центрі, а не серед літераторів чи літературознавців як в Україні, так і в Росії. По-друге, народжений у Петербурзі, письменник саме там провів сорок два роки свого життя, і лише прихід до влади більшовиків змусив переконаного монархіста А. Кондратьєва втекти під Рівне, в Дорогобуж, який тоді був підпорядкований Польщі. До речі, російські дослідники пишуть про те, що Кондратьєв жив у родовому маєтку дружини, а в довідці Російського культурного центру йдеться про родовий маєток самого письменника. Так само не підтверджується дослідниками з Росії й теза про репресії родини Кондратьєвих у 1939 році, бо у доступних джерелах йдеться про те, що: «Кондратьев с приходом Красной армии (1939) пробрался на занятые немцами польские территории». Не можна одночасно бути репресованим і втікачем. І, по-третє, А. Кондратьєв не сприйняв Україну як державу, а українців як окремий народ. Як пише дослідник Я.Поліщук, «українська культура не існувала для письменника як самодостатня вартість, вона мислилася лише як регіональний різновид російської культури». У книзі «На берегах Ярыни» і топоніми, і імена та прізвища персонажів чи не всі російські, хоча дія відбувається саме в Україні ( на берегах Горині). А тези автора про «хохляцькі» і «кацапські» кутки села не витримують жодної критики, бо не було у волинських селах ніяких «кацапських» кутків. В інтерпретації автора яскраво проглядається теза про споконвічність життя росіян в Україні.

Чи не це є основною причиною, з якої маловідомий автор підноситься до рівня « видатного»? Адже його концепція «єдиного народа» добре вписується в офіційну доктрину російської держави і Церкви. Саме про це говорив патріарх Кірілл під час візиту в Україну: «Наша земля, наш народ». І ось як подарунок Путіну і Кіріллу до Дня Незалежності України, депутати західноукраїнського Рівного голосують тридцятьма чотирма голосами « за» ( із сорока п’яти присутніх) за найменування вулиці іменем українофоба А.Кондратьєва. Можливо, не розібрались. А швидше — й не хотіли розбиратися. Бо якщо проект рішення міської ради підписаний секретарем, заступниками міського голови, головами комісій (в тому числі і головою постійної комісії з питань науки, освіти, культури, духовного відродження В.Харковцем), то, вочевидь, ніхто з них не взяв на себе труд поцікавитися хоча б у згаданій вже Спілці письменників чи в енциклопедіях, хто ж такий А Кондратьєв.

Вийти на День Незалежності у вишиванці — це ще не показник відданості державі. Прикро, що ті, хто підписував проект рішення і голосував за нього, навіть не замислилися, що виконують роль «п’ятої колони» російського імперіалізму. Проти рішення голосувала лише фракція Української Народної Партії і окремі депутати з інших фракцій. Саме таким голосуванням і перевіряється патріотизм і державна позиція.

Світлана Ніколіна, голова Рівненської обласної організації УНП

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.