Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Чим небезпечний новий КПК? [Випуск № 1102]

Новий Кримінальний процесуальний кодекс містить загрози пересічним громадянам і водночас може суттєво полегшити життя корупціонерам та мажорам. Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу стало предметом гордості режиму Януковича. Міжнародні організації також із захопленням відзначили позитиви нового документа. 20 листопада він набрав чинності, тож найближчим часом зможемо спостерігати за ним «у дії».
До позитивів нового КПК можна зарахувати спроби вдосконалити процедуру досудового слідства, позбавлення судів права направляти справи на дорозслідування (що суттєво затягувало процес), гуманізація запобіжних заходів, що дасть змогу суттєво зменшити тиск на підозрюваних до винесення судового рішення тощо. Проте загалом переваги нового Кримінально-процесуального кодексу від 13 квітня 2012 року дуже перебільшені.
Одним із перших кроків команди Януковича стала «гуманізація» кримінальної відповідальності за вчинення економічних злочинів – тепер від відповідальності за ухилення від оподаткування, доведення до банкрутства підприємств, рейдерство і навіть контрабанду можна «відкупитися» штрафом. Цю саму «гуманну» тенденцію щодо злочинців продовжує і Кримінальний процесуальний кодекс. Новим КПК розширено перелік запобіжних заходів, які можуть застосовуватися до підозрюваного чи обвинуваченого.
Звичайно, ідея розвантажити СІЗО правильна і благородна, але, здається, автори Кодексу перевершили себе. Зокрема, від утримання під вартою можна буде відкупитися заставою, а потім зникнути, адже у відповідній нормі КПК йдеться не лише про злочини невеликої тяжкості, а й про тяжкі й особливо тяжкі. Скажімо, обвинуваченому в тяжкому злочині достатньо сплатити 20–80 мінімальних зарплат (22 360—89 440 грн) – і він уже на волі.
Главою 21 Кримінального процесуального кодексу запроваджено такий «цікавий» інститут, як негласні слідчі (розшукові) дії. Згідно зі ст. 246 це такі дії, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Частина з низ здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, частина – за власним рішенням слідчого чи прокурора. Тобто жодної згоди суду на це зараз не треба. Причому проводити негласні слідчі дії зможе дуже широке коло осіб: слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину або за його дорученням усі, кому це буде потрібно: уповноважені оперативні підрозділи МВС, СБУ, податкової міліції, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до цих дій можуть залучатися також «інші особи».
Інакше кажучи, прив’язати будь-якого опозиціонера до якоїсь кримінальної справи (чи то до давання хабара, чи до вбивства) – це лише справа техніки, і можна спокійно починати негласні слідчі дії. А перелік негласних слідчих дій може бути дуже розлогим. Так, згідно з ч. 1 ст. 267 слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи, яка перебуває у чиїйсь власності, шляхом таємного проникнення до них, зокрема з використанням технічних засобів (а чому лише обстежити? Можна і щось підкинути), спостереження за особою або місцем. Причому такі дії правоохоронці можуть вчиняти за постановою слідчого чи прокурора, не чекаючи ухвали слідчого судді.
Ще одна проблема, породжена новим Кодексом, – зміна переліку осіб, які є захисниками обвинуваченого, підсудного. Якщо за старим КПК це могли бути адвокат, «інший фахівець у галузі права», близькі родичі, то тепер – лише адвокат, тобто людина, яка входить до відповідного реєстру і має адвокатську ліцензію. З одного боку, таку новелу варто розглядати як наслідок лобізму адвокатських асоціацій, а з іншого – це суттєво обмежує можливості захисту. Таке положення суперечить Конституції в частині вибору захисника і змісту рішення КСУ від 16 листопада 2000 року, за яким захисник – це «особа, яка є фахівцем у галузі права і, за законом, має право на надання правової допомоги».
Інша небезпечна новела нового Кримінального процесуального кодексу пов’язана з порядком порушення кримінальної справи. З одного боку, можна вітати нововведення КПК щодо внесення до реєстру всіх повідомлень про злочин, а з іншого – мають рацію деякі представники опозиції, коли критикують норму, відповідно до якої людині, проти якої розпочалося досудове розслідування, про що вона може навіть не здогадуватися, про це не повідомляють.
Таким чином, новий Кримінальний процесуальний кодекс містить достатньо підводних каменів, які можуть виявити себе уже в найближчому майбутньому, засвідчивши, що нинішня влада не здатна на ухвалення ґрунтовних законодавчих змін без урахування в цьому процесі власних інтересів.
 Андрій Скумін

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.