Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Ганебний тріумф [Випуск № 1102]

Герой України – це звучить гордо. Поки не дізнаєшся, що це звання носять, наприклад, Володимир Литвин і Валентин Ландік. А також Олексій Вадатурський, керівник фірми "Нібулон" і один із найбільших замовників джинси – прихованої реклами, замаскованої під новини, – на українському телебаченні. Вручена днями вітчизняна галузева телепремія "Телетріумф" викликає такі самі відчуття. Серед людей, яким присуджено звання найкращих, є ті, за кого хочеться щиро радіти, хто справді заслужив визнання. Але присутність поруч із ними індивідів, чиї досягнення лежать у площині виконання політичних замовлень та вилизування рук, що годують, ставить цю радість під великий сумнів. Назва премії починає звучати вже не так гордо.
"Заслужили", – подумалось, коли було нагороджено програму "Свобода слова" на ICTV, яка справді у відчутно кращий бік відрізняється від відверто найманських "Великої політики з Євгенієм Кисельовим" на "Інтері" та "Шустер live" на Першому національному. Одначе цей момент справедливості скоригував телеканал "Україна", який транслював церемонію вручення премії – вирізав із телеверсії коротку промову ведучого "Свободи слова" Андрія Куликова:
"Тут, на сцені, є люди, пофарбовані в синє, червоне і зелене. Кудись зник помаранчевий колір, немає малинового. Для нас усіх це має бути пересторогою, ми не повинні допускати, щоб у нас зникали кольори. Ми не повинні допустити, щоби з нашого телебачення зникали мови, ми не повинні допустити, щоби з нашої спільноти зникали колеги. У нашій програмі працюють люди різних кольорів, я маю на увазі, люди різних політичних переконань, і може тому вона виходить такою, як вона є".
Пояснивши згодом, що ці кілька речень не вписались у темпоритм трансляції. Справді, "Україні", чиє соціальне шоу "Говорить Україна" говорило чомусь російською мовою, справедливі слова про те, що мови зникають із телебачення, припасти до серця не могли.
Коли однаковими статуетками нагороджують людей, які справді працюють за професійними стандартами, викладаються на повну й говорять правду, і тих, хто ще кілька тижнів тому з солодкавою усмішкою розповідав країні про грандіозні рейтинги Наталії Королевської або всесвітню важливість кандидата-мажоритарника Якова Безбаха, постає питання критеріїв оцінки. Якщо брехати на замовлення – за гроші чи з рабської відданості інвестору, – є нормою для сучасної української системи медійних і суспільних координат, тоді справа честі, совісті і професійності – бути поза цією системою.
Звісно, "своє робить", не зважаючи на інших і відповідаючи лише за якість власної ділянки роботи, хоч би які неподобства відбувались навколо, – теж варіант. Та в кінцевому підсумку, залишившись у полоні ілюзії, що ми "робимо телебачення", можна опинитись у коробці від холодильника, ведучи мовлення для псів, голубів і алкоголіків у міському парку.

Отар Довженко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.