Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Як молодь популяризує українську мову [Випуск № 1102]

Попри намагання влади утвердити панування російської всіма можливими засобами – від закону Ківалова – Колесніченка до русифікації публічного простору, небайдужі українці продовжують активно опиратися нав’язуванню «язика» Один із трендів – креативні способи популяризації своєї мови. Зокрема, боротьба зі штучним обмеженням видань (згідно з даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2011 році», наклади газет, що виходять державною, становлять 30%, журналів – лише 10%), яке призвело до того, що розкладки преси вщерть заповнені російськомовною продукцією.
Максима та Іванну, молоде подружжя з Києва, така ситуація на ринку друкованої преси не влаштовує. Тож вони вирішили розпочати із себе, точніше із власних сусідів. «Наша родина передплачує півтора десятка україномовних друкованих медіа: і «Дзеркало тижня», і «Український тиждень», і «Країну» з «Газетою по-українськи», – розповідає Максим. Коли газети й журнали почали накопичуватись у квартирі, він зрозумів, що треба ділитися з іншими: «Ми вирішили зробити корисну справу: дати нагоду почитати якісну україномовну пресу людям, які не мають такої можливості або не знають про існування цих видань».
На першому поверсі в під’їзді багатоквартирного будинку, де мешкає пара, є стіл. Там молоді популяризатори й почали розкладати україномовні ЗМІ. «Сусіди охоче розбирають видання, – констатує Максим. – Зранку ми залишаємо пресу, а надвечір її вже немає». До речі, діяльність молодого чоловіка не обмежується розповсюдженням газет і журналів. Він є активістом ініціативи «Дріжджі», мета якої – приведення реклами та сфери обслуговування у відповідність до вимог законодавства України про мови.
Активісткою «Дріжджів» є і студентка Ганна Ющенко. Дівчина засвідчує, що їхня діяльність спонукає інших замислитись про ситуацію в країні, обрати активнішу позицію. «Я була в одному закладі, досить дорогому. Там не виявилося меню українською мовою, і мені відповіли, що «воно в нас англійською, французькою та російською» з таким пихатим виглядом… Отож залишила відгук у книзі скарг і пішла, – розповідає Ганна. – Через півгодини мені телефонує жіночка, яка натрапила на мій номер у цьому запису, й каже: «Ми зараз сидимо в арт-кафе, де ви щойно були, й почули, як офіціанти сміялися з вашої скарги, коли ви вийшли. Мене це так обурило, що зараз і я, і моя подруга залишили по відгуку з того самого приводу. Розкажіть мені, як далі діяти!».
А творці сайту «Пиши українською» (Balachka.com) мають на меті популяризацію нашої мови в інтернет-спілкуванні серед співвітчизників. І пропонують долучитися до акції, розмістивши на своїй сторінці один із банерів: «Пишу українською», «Тільки українською», «Тут спілкуються українською»… Їх охоче встановлюють у себе як вітчизняні блогери, так і сайти міських рад, музичних гуртів, форуми, торент-трекери, веб-видання, ба навіть туристичні агенції чи служби кур’єрської доставки.
Торент-толока «Гуртом!» ідентифікує себе як «сайт підтримки всього українського». Тут можна знайти не тільки вітчизняну музику та кіно, а й україномовне програмне забезпечення та ігри, оцифровану друковану літературу та аудіокнижки, озвучені чи субтитровані українською іноземні фільми. Цікаво, що все це користувачам сайта – на сьогодні їх уже майже 300 тис. – не підносять на тарілочці із блакитною смужечкою. Вони самі беруть активну участь у творенні контенту. Ентузіасти оцифровують українські книжки, перекладають рідною мовою іноземні романи, комікси, ігри. А головне – озвучують фільми українською. Саме завдяки гуртомівцям нею вже заговорили персонажі багатьох культових стрічок, серед яких – «Політ над гніздом зозулі», «Механічний апельсин», «Громадянин Кейн».
Є і більш незвичні вияви патріотизму. «Українською говорять і співають. А ми нею танцюємо, – кажуть організатори цьогорічного аполітичного флешмобу на підтримку української мови у Львові, творче об’єднання Madrin Family. – Українська – це модно!»
«Останнім часом дедалі частіше лунають рингтони з композиціями вітчизняних виконавців: замість «Бумера» грає «Океан Ельзи» чи «Бумбокс», – ділиться враженнями Марина, координатор проекту. Американський хіп-хоп, каже дівчина, поступився місцем «Тартаку» й ТНМК. – Модні, гламурні російськомовні родини спілкуються зі своїми малятами виключно українською. Відзначають усі свята за всіма національними традиціями».
Популяризують мову й за допомогою відповідної символіки на одязі чи наплічниках. Киянин Сергій майже щодня носить синьо-жовтий значок із написом «Спілкуюся лише українською». «У столиці україномовні люди досі нерідко звертаються одне до одного російською, бо так звикли, бо вважають її мовою міжнаціонального спілкування. Цей значок – мій нехитрий спосіб продемонструвати, що я розмовляю державною, закликати нею до мене й говорити», – пояснює хлопець.
Ставлять «патріотичний одяг» і на конвеєр. Український магазин «Наш формат» пропонує майки «Спілкуюсь рідною», «Є мова – є нація», «Порву за мову», «Вчи українську» тощо. Чимало маленьких інтернет-крамничок продають футболки з буквою «Ї» та провокативними написами на зразок «Обережно! Українська мова»… Отож пропозицію породжує саме попит. Те, що від 2010 року кількість україномовних громадян невпинно зростає (часто як вияв протесту проти русифікаторської політики нинішньої влади), як і їхні вимоги до врахування мовних потреб, уже є доконаним фактом, ігнорувати який неможливо. Тож, поки державні мужі за інерцією маніпулюють «мовним» питанням, а бізнесмени виправдовують вживання російської комерційною доцільністю, молоді українці вчаться відстоювати рідну мову своїми силами. І їм це вдається.
Валерія Бурлакова

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.