Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Бій із доларом [Випуск № 1101]

Попри руйнівні наслідки для економіки, влада спробує тримати курс гривні за будь-яку ціну до очікуваного переформатування уряду. Тож до кінця року нацвалюта навряд чи коштуватиме дешевше 8,4 UAH/USD Представники уряду та НБУ в унісон повторюють слова: «Стабільності гривні нічого не загрожує». Натомість незалежні економісти вже більше року прогнозують суттєву девальвацію, а невпинне зменшення золотовалютних резервів та дедалі екстравагантніші ініціативи влади у сфері валютного регулювання свідчать, що ситуація на валютному ринку близька до критичної.
Основним чинником тривалої дії, що зумовлює знецінення гривні, є дефіцит рахунку поточних операцій. В Україні дефіцит поточного рахунку минулого року становив $10,2 млрд., або 6,2% ВВП. Цифра неабияка, але вона сама по собі не означає неминучої девальвації.
Насправді проблема в тому, що Україна втрачає внутрішній ринок, а експорт при цьому не забезпечує достатньої компенсації. Понад те, протягом останнього кварталу пришвидшилося нарощення дефіциту. З одного боку, європейська криза, яка поступово набуває глобальних масштабів, обмежила попит на український неконкурентний експорт. З іншого – наразі підприємства практично повністю беруть удар на себе, тобто доходи українців ще не відчули в повній мірі впливу кризи, а тому за незмінного курсу гривні забезпечують (через споживчий ринок) суттєвий приріст імпорту.
Ситуація з валютними надходженнями дуже складна. По-перше, дефіцит поточного рахунку за незмінного курсу гривні збільшуватиметься. Національний товаровиробник втрачатиме конкурентоспроможність навіть на внутрішньому ринку. А оскільки глобальна економіка наближається до рецесії, то найближчим часом Україна ще більшою мірою почне відчувати це на собі. По-друге, притік капіталу зменшуватиметься й надалі. Інвестиційний клімат у країні вкрай несприятливий. По-третє, уряд, як уже зазначалося, вибудовує боргову піраміду, коли сплачує зовнішні борги за рахунок нових, але вже під вищі у кілька разів відсотки.
Нарешті наступного року розмір виплат за попередніми кредитами різко зросте порівняно із нинішнім, а можливості нових запозичень, навіть під вищі відсотки, ускладняться, зважаючи на кризові явища на зовнішніх фінансових ринках. Усі наведені чинники є дуже вагомими, а розвиток ситуації в Україні та світі показує, що діятимуть вони протягом принаймні кількох кварталів. Тому дефіцит валютних надходжень є структурним, і одноразовими заходами чи, тим більше, виключно адміністративними, до яких вдається уряд, його подолати не вдасться.
Втім, у Нацбанку логічних аргументів не на користь гривні категорично не сприймають (принаймні публічно) і уже понад рік роблять ставку на дедалі екстравагантніші методи адміністративного закручування гайок, які мали б стримати курс гривні від обвалу.
Насамперед регулятор почав удаватися до створення штучного дефіциту гривні на ринку, щоби банки не могли купувати валюту, а навпаки мусили продавати залучені у вигляді кредитів і депозитів долари та євро. Зменшивши обсяги рефінансування і збільшивши норми резервування, НБУ на певному етапі спровокував дефіцит гривні на ринку та її різке подорожчання на міжбанківському ринку. Кредитування для підприємств стало значно менш доступним, а це, певна річ, позначилося на подальшому згортанні бізнесової активності. Однак найбільша небезпека полягає в тому, що гроші залишають економіку, і вона впевнено прямує до хронічних неплатежів.
Доволі резонансним заходом було введення вимоги ідентифікувати особу (пред’явити паспорт) при здійсненні операцій з обміну готівкової валюти. Офіційні цифри свідчать, що це дало результат. За дев’ять місяців 2012 року обсяг купівлі банками валюти в населення становив $11,3 млрд, обсяг продажу – $17,6 млрд, порівняно з минулим роком обсяги зменшилися на 23% та 29% відповідно. Обсяг чистого продажу валюти населенню сягнув за цей період $6,3 млрд, що на 37% менше, ніж роком раніше. Однак при цьому тіньовий оборот валюти, за різними оцінками, зріс щонайменше на 50%: тепер валюта рідше проходить через банки, а частіше через «мінял». Отже, масштаб валютної проблеми такий, що паспорти ситуації кардинально не змінили.
І нарешті, законопроект про 15-відсотковий податок на продаж готівкової валюти. Перед тим, як запроваджувати такі заходи, слід усвідомити, що економічна система зазвичай знаходить канали, якими її потоки обходять більшість непосильних бар’єрів. Звісно, частина тіньового обігу зарплат перейде на гривню, однак заощадження надалі робитимуть у валюті, тим більше, коли девальваційний потенціал перевищує 15–20%. Крім того, люди заощаджують часто для великих покупок і роблять це тривалий час. Зрештою, цілком імовірно, що в такий спосіб у владі вирішили просто спровокувати людей до масового продажу валюти «до введення» податку, а потім так його і не ввести або скасувати.
Усі наведені заходи боротьби з дефіцитом валюти є більшою чи меншою мірою тимчасовими, одноразовими. Фундаментальні чинники свідчать про те, що дефіцит валюти за нинішнього курсу і динаміки торговельного балансу та платіжного сальдо лише зростатиме. Владі доведеться щоразу вигадувати щось нове, але ефективність кожного нового заходу буде щоразу меншою. А зважаючи на те що за неповні два місяці, з початку жовтня, НБУ витратив на підтримання резервів близько $5 млрд (наразі, за неофіційною інформацією, вони становлять приблизно $24 млрд. проти $29,2 млрд. на кінець вересня), валютний ринок поглинатиме заспокійливий ефект навіть від найжорсткіших заходів за лічені тижні.
Тим часом набиратимуть обертів негативні тенденції: зростання дефіциту торговельного балансу, падіння конкурентоспроможності українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках, відтак звільнення та спрямування у неоплачувані відпустки дедалі більшої кількості працівників, скорочення споживання ними товарів і послуг, а отже, і подальше стискання внутрішнього ринку. Водночас валютні експерименти влади спонукатимуть малий і середній бізнес іти в тінь, обирати долар як засіб обігу та міри вартості, тож гривня не те, що не здобуде, але навіть втратить нинішні позиції в українській економіці і ризикуватиме повторити долю купоно-карбованців 1990-х. У такій економіці лише обрані одиниці зможуть забезпечити собі достойне існування, а про розвиток годі буде й мріяти, адже інвестиції у таку систему йдуть дуже неохоче і вимагають надто високих відсотків.
Можливо, вся ця боротьба з доларизацією спричинена тим, що крісло прем’єр-міністра таки готують нинішньому главі НБУ та представнику «Сім’ї» Сергію Арбузову і обвал гривні до цього призначення допустити не хочуть за будь-яку ціну? Все одно курс гривні залишається політичним чинником, роблячи економічну ситуацію у країні заручником вже навіть не партійних, а конкретних особистих інтересів. І з цієї причини можуть спробувати вдатися до будь-яких радикальних заходів із вичавлювання валюти із населення чи бізнесу або й повної заборони її обігу на території України із кримінальною відповідальністю за зберігання. Власне з Нацбанку вже лунають пропозиції запровадити кримінальну відповідальність за продаж валюти на тіньовому ринку.
Любомир Шавалюк

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.