Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

На честь сторіччя видатного діяча ОУН [Випуск № 1090]

Українське козацтво „Волинська Січ” провело черговий захід, присвячений 70-річчю створення Української Повстанської Армії. На честь 100-річчя з дня народження видатного діяча ОУН, Крайового провідника ОУН Волині у 1940-41 р. Володимира Робітницького поблизу будинку Робітницьких, що знаходився на колишніх Адамківських хуторах селища Оржів, минулої неділі відбулося відкриття меморіального пам’ятного знака.  Спадає полотно завіси і перед присутніми, виблискуючи в променях осіннього сонця, постає високий дубовий хрест та базальтовий обеліск. Під викарбуваним тризубом присутні читають лаконічний текст, що саме тут народився і провів свої юнацькі роки видатний український політичний діяч, керівник Проводу ОУН на Волині Володимир Робітницький.
Настоятель Свято-Преображенського храму селища Оржів Української Православної Церкви Київського Цатріархату о. Олександр здійснив чин освячення хреста та пам’ятного знака вшанування пам’яті Володимира Робітницького та із земляками героя-борця за волю України парафіянами і хором відслужив літію на честь його столітнього ювілею.
Із промовою від ініціаторів встановлення пам’ятника виступив кошовий отаман Українського козацтва „Волинська Січ”, шеф-редактор газети „Волинь”, кандидат у народні депутати по в/о №152 м. Рівне Микола Поровський. Він розповів про сповнений героїки життєвий шлях Володимира Робітницького та яскраві сторінки біографії цієї непересічної особистості. Зокрема, він сказав:
„Кожен українець повинен знати і пам’ятати, хто такий Володимир Робітницький. Він народився тут, на Адамківських хуторах, рівно сто років тому в національно свідомій українській родині. Робітницький з молодих років був активним серед молоді, виділявся надзвичайною енергією та національно-ідейним спрямуванням.
У юні роки Володимир вступає до Пласту, а згодом до лав підпільної Організації Українських Націоналістів. Спочатку стає станичним, а далі – керівником районного та надрайонного проводу ОУН. Саме завдяки праці Робітницького у багатьох селах тодішньої Рівненсько-Костопільської округи була створена підпільна мережа ОУН, налагоджено друк націоналістичної літератури. За свою політичну діяльність у 1937 році він вперше потрапляє до рук польської поліції. Саме цей епізод арешту польською поліцією запам’ятався мені, підлітку, із розповіді  мого діда Євгена, котрий на власні очі бачив, як у Клевані польська поліція накинула на руки Робітницького кайданки і везла бричкою до поліційного відділку. Робітницький високо підняв заковані руки і гукав кожному стрічному українцеві: „Дивіться, як поляки знущаються з українця – вставайте на боротьбу – відплатіть катам за нас”.
Під час слідства він тримався гідно і, перемігши страшні тортури та катування, в 1939 році у відомому „рівненському процесі” отримує 10 років суворої тюрми. На суді він виступив з обвинувальною промовою проти всіх поневолювачів України. Одразу після німецько-радянського нападу на Польщу В.Робітницький, як і тисячі українських націоналістів, розбивши браму,  покидає концтабір Береза Картузька і продовжує підпільну боротьбу в нових умовах проти московсько-більшовицької окупації. У грудні 1940 року його призначено Крайовим провідником ОУН на Рівненщину і Волинь. Він 22 рази потрапляв у засідки НКГБ. Це було і в темних волинських лісах,  і в дорозі на лінії зв’язку, і навіть в центрі міста Рівного. Але, не дивлячись на те, що чекісти навіть одного разу поранили його, йому вдалося уникнути арешту. Завдяки праці Робітницького у Волинській та Рівненській областях на початку літа 1941 року в 1400 населених пунктах було створено 1000 станиць ОУН, що налічували близько 5000 членів підпільної організації. Були створені осередки організації у Ковелі, Рівному та Івановій-Долині; студентські – в Рівному та Кременці. Він веде роботу зі створення бойових підрозділів перших відділів УПА, проводить  мітинги по містечках та селах, проголошує в Рівному Акт відновлення Української соборної держави.
25 серпня 1941 року при загадкових обставинах Володимир Робітницький помирає в одному зі шпиталів Львова. Загадкових тому, що, за свідченнями його соратників, медсестра, котра чергувала біля нього в шпиталі, зробила йому підозрілу ін’єкцію, після котрої Робітницький не прокинувся. Одразу після такого фатального наслідку зникла й ця таємна „медсестра”. Очевидно, це був польський чи большевицький агент”.
Похорон Робітницького, що відбувся 28 серпня, перетворився у величезну політичну маніфестацію. Тисячі членів ОУН, українських патріотів провели вулицями Львова свого побратима на місце спочинку – Янівський цвинтар.
На завершення Микола Поровський відзначив, що зусиллями Українського козацтва „Волинська Січ” на чолі з тодішнім Кошовим отаманом,  славної пам’яті Василем Червонієм на Рівненщині  було відкрито півтори тисячі пам’ятних дошок, обелісків й курганів, присвячених борцям за волю й незалежність України. Ще в серпні 2001 року було вшановано пам’ять Володимира Робітницького. Тоді за ініціативою нашого побратима Василя Червонія у Львові на Янівському цвинтарі чисельна рівненська делегація, серед якої були і земляки Робітницького з Оржева, урочисто відкрили пам’ятник Робітницькому на місці його поховання поруч з видатними діячами УВО-ОУН: Ольгою Бесараб, бойовиками ОУН Біласом та Данилишиним, січовими стрільцями та генералами ЗУНР та УНР Левицьким і Тарнавським”.
Зі словами подяки організаторам встановлення обеліска та пам’ятної акції, зокрема, козацтву „Волинська Січ”, її старшинам, Кошовому отаману Миколі Поровському та наказному отаману Сергію Олексіюку звернулися до присутніх голова Братства вояків ОУН-УПА Олексій Мануйлик та племінник В. Робітницького – Сергій Робітницький.
Встановлення пам’ятного знаку та проведення акції відбулося успішно ще й завдяки підготовчим, упорядним і організаційним роботам патріотів, які відгукнулись на ініціативу козацтва „Волинська січ”. Це, насамперед, місцевий активіст Сергій Свисталюк та кандидат у народні депутати України по в/о № 153, куди входять і терени Рівненського району, молодий політик Олексій Хахльов ( на фото), який, до речі, опікується популяризацією козацьких традицій серед юнацтва та організував конкурс „Козацькому роду нема переводу”.  На мітингу-вшануванні він, зокрема сказав:
„Уявіть, Володимир Робітницький і його побратими – ці молоді люди жертвували всім заради України. Вони жертвували заради майбутнього найдорожчим - власним життям. Наш обов’язок пам’ятати про їхній героїзм, виховувати  своїх дітей в повазі до наших героїв і в любові до нашої країни. Нехай цей гранітний пам’ятний знак буде нагадуванням нам, нащадкам, про їхню самопожертву. І я сьогодні щасливий, що доля дала мені можливість долучитись до вшанування пам’яті Володимира Робітницького”.
На завершення урочистостей учасники виконали державний гімн „Ще не вмерла Україна”, а козаки підрозділу Українського козацтва „Волинська Січ” салютували на честь столітнього ювілею провідника ОУН з козацької гармати.

Сергій Кричильський

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.