Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

ЗАБУТИЙ ЗАПОВІТ БОРЦЯМ ЗА УКРАЇНУ [Випуск № 1088]

У спогадах про часи боротьби за Українську Народну Республіку Голова Генерального Секретаріату УНР Володимир Винниченко прорік: "Тепер ми стоїмо перед тим самим завданням і, так само, як в 1917— 1919 роках, наша правда і наша сила на орієнтацію в нашому народові. Йому треба догоджати, йому треба обіцяти (і то щиро, чесно) всебічне задоволення потреб його святого егоїзму. І тоді буде порозуміння, тоді він усім єством своїм буде за Україну, єдину, всебічно вільну Україну".(В. Винниченко, "Заповіт борцям за визволення"). На диво ці слова Винниченка (хоч він був постаттю суперечливою і до певної міри трагічною для долі державності України), виявилися актуальними і пророчими для наших днів. Першу частину його "Заповіту борцям за визволення" національно-державницькі сили успішно виконали. Напередодні референдуму незалежності нашому народові "щиро і чесно" було обіцяно всебічне задоволення його соціальних потреб. І народ повірив, і проголосував абсолютною більшістю за свою надію на те, що в самостійній Україні буде побудоване соціально справедливе суспільство.
Справедливе в тому плані, що люди праці, а таких абсолютна більшість, матимуть працю, і що за ту працю буде належна винагорода, і що Держава візьме на свої плечі піклування про немічних, пенсіонерів, непрацездатних, допомагатиме і багатодітним сім'ям, і малозабезпеченим, тобто здійснюватиме весь комплекс заходів соціального захисту людей.
Але чи виконали ми, державницькі національно-демократичні сили, соціальну частину своїх програм, які є чи не в кожної партії? Чи маємо ми дійовий взаємозв'язок з найширшими верствами народу і, зокрема, з трудовим людом? На це запитання сьогодні непросто дати абсолютно позитивну відповідь.
Сталося так, що одні політичні сили державницького табору замкнулись на проблемах виключно національних і швидко перейшли на платформу націоналізму різного потрактування, інші зосередилися на суто політичних проблемах і витають у сфері політичного протиборства. Ще інші оголосили себе виразниками інтересів класу середніх власників і чекають, як з моря погоди, коли той власник з'явиться, побіжно нарікаючи на відсутність дійової підтримки народу.
І якось, так наче само собою вийшло, що не стало в державі політичної сили, відповідальної за розв'язання соціальних проблем суспільства.
Але проблема соціального захисту прав трудящих людей існує і щораз гостріше дає про себе знати. Та й період боротьби за державну незалежність України переконливо показав, що трудовий люд був і є найпотужнішою силою суспільства і тільки ті політичні сили, котрі висловлюють прагнення трудящих і дістають їхню підтримку, мають шанс прийти до влади в державі.
Звичайно, що люди бачать і розуміють все й без нашої підказки. Але вони не бачать і тієї політичної сили, котра б реально протидіяла цій вакханалії розграбування державного майна. На відміну від деяких політиків, люди розуміють, що діючий механізм приватизації може привести до ще гірших наслідків, ніж було за часу СССР, а саме до закріпачення людей та ліквідації будь-яких соціальних гарантій. Відбувається різке соціальне розшарування суспільства за майновою ознакою: 1,3% населення — дуже багаті, а більше 70% — поза межею бідності, на кошти, у той чи інший спосіб украдені в держави, чи то через липові СП при заводах, через які "накручується" ціна продукції, чи то через підпільні цехи, щоб приховувати податки, чи то від експортних операцій, де прибуток створюється на різниці між внутрішніми цінами в Україні, штучно заниженими державними дотаціями та високими світовими цінами.
Тож, не треба бути ясновидцем, щоб дійти висновку: на майбутніх виборах люди, не вдаючись особливо у політичні аспекти, підтримають тих, хто буде виразниками їхніх інтересів, сподівань на краще життя в Самостійній Українській державі.
Але успіх будь-яких реформ — політичних чи економічних значною мірою залежить від того, яких соціальних злигоднів зазнає населення в процесі їх здійснення.
Щоб розв'язати проблему соціального захисту населення, потрібно, по-перше, забезпечити злагодженість дій усіх гілок влади. Однією з найістотніших перешкод для реалізації цього є відсутність впливової політичної сили центристського характеру, яка б виконувала об'єднавчу роль, акумулюючи позитивні ідеї інших партій.
По-друге, визначити додаткові джерела поповнення дохідної частини бюджету, для чого, можливо, ввести додаткові податки на ввіз і продаж предметів розкоші, імпортних на-поїв, автомобілів, яхт тощо.
По-третє, повинні бути створені умови для розвитку, тобто першочергового кредитування дрібного підприємництва (виробництва, переробки). Навіть якщо це не дасть значного економічного ефекту, буде створено атмосферу, сприятливу для підприємницької активності, спаду соціальної напруги, зміни стереотипу несприйняття підприємців громадською думкою.
Уряд повинен здійснювати державну програму створення робочих місць та механізму перекваліфікації робітників, котрі втратили роботу.
Що стосується здійснення політики соціальної справедливості, то найголовніші проблеми захисту людей від зубожіння полягають у тому, як знайти спосіб індексації знецінених вкладів населення та повернення їм вартості вкладів у вигляді або грошей, або адекватної кількості державного майна, а не за рахунок емісійних виплат. Найкращим виходом із ситуації може бути оформлення державою цих вкладів за їх валютним еквівалентом як довготермінові позики з нарахуванням процентів, а також дозволити малозабезпеченим громадянам виплачувати ними комунальні платежі за газ, електроенергію тощо. Повинна надаватися адресна допомога малозабезпеченим громадянам похилого віку, одиноким, багатодітним сім'ям, молодим матерям.
Нинішні економічні умови, нова суспільно-політична ситуація в Україні ставлять складні завдання у сфері розв'язання соціальних проблем людей праці та малозабезпечених верств населення. Від того, наскільки національно-демократичні сили зрозуміють цю проблему і зможуть забезпечити її вирішення, залежатиме доля Української держави.

Шеф-редактор газети "Волинь" Микола Поровський.
Із книги "Забутий заповіт"

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.