Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
17
вересня
Випуск
№ 1337 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Як творилася незалежна Україна [Випуск № 1079]

У своїй книзі „Тільки Рухом життя і обіймеш” народний депутат України трьох скликань Микола Поровський повертає читачів до двадцятидвохрічної давнини, коли національно-демократичні сили руйнували московсько-комуністичну імперію  і виборювали незалежність України. У перших лавах борців за свободу був і незабутній наш побратим Василь Червоній. До вашої уваги деякі  спогади –епізоди діяльності Василя Червонія у ті буремні роки, про які згадує Микола Поровський. „У Рівному, де я працював заступником начальника УВТК* тресту “ Рівнепромбуд ” , теж утворилася група “ неформалів ” , які заснували Товариство шанувальників української мови, всупереч тому, яке створювалося із дозволу міськкому КПУ. Про це я почув від головного інженера УВТК Василя Негодюка, котрий часто мав “ закриту інформацію ” про події в місті. У жовтні 1988 року про групу Товариства української мови на чолі з “ екстремістом ” Василем Червонієм у місті говорили вже всі, хто хоч трохи цікавився політикою. А політикою цікавилися тоді майже всі...
Десь наприкінці листопада 1988 року я і Сашко прийшли на збори Товариства шанувальників української мови, які відбувалися у школі мікрорайону Ювілейний. Там я познайомився з Василем Червонієм, Іваном Дем’янюком та Олексою Новаком. Олекса Новак – на вигляд типовий викладач, був вже пенсійного віку. Невисокий, повнуватий, круглолиций із трохи одвислими щоками й великими залисинами та гострим, чіпким поглядом з-під окулярів живих і розумних очей. Він намагався відігравати у Товаристві роль ідеолога, але політична публіцистика йому, кандидату фізико-математичних наук, вдавалася не дуже. Повна протилежність Новаку – Василь Червоній, тридцятирічний інженер. Його трохи вилицювате, із кирпатим носом і сірими очима обличчя, непокірний чуб білявого волосся, енергійна мова і різкі рухи – творили враження, що у нього задерикувата і безоглядно цілеспрямована натура.
– Ти розумієш, що коли берешся за нашу справу, то це аж до кулеметів? – запитав мене Василь наприкінці зустрічі.
Мене трохи здивувало, що малознайомій людині, яку побачив уперше, Василь ставить такі запитання. Але стисло відповів: “ Розумію ” .
– Тоді поїхали в спортзал м ’ язи накачувати, – несподівано запропонував він. – Сила нам знадобиться.
Так і сталося – як у воду дивився він тоді. Ми поїхали у крихітний спортзал в одному з будинків мікрорайону і години півтори тягали штангу, били боксерську грушу. Василь працював по змінах на заводі азотних добрив – добу на роботі, а дві вдома. Жив він у маленькій кімнатці – малосімейці площею 14 квадратних метрів на восьмому поверсі по вулиці Гагаріна біля молокозаводу.
10 лютого 1989 року рівненська делегація ТУМу поїхала до Києва на Установчий з ’ їзд Товариства української мови ім.Т.Шевченка. Делегатами були Червоній, Новак, Велігурський, Кур ’ яник, я (Поровський) та інші. Бракувало нам кількох запрошень-перепусток, бо бажаючих поїхати на з ’ їзд було набагато більше, аніж кво- та представництва, яку ми отримали. Біля входу в Будинок кіно ми зустріли Лесю Федорук. Вона була однією з організаторів з ’ їзду. Василь, що був із нею знайомий раніше, отримав ще два чи три додаткових запрошення на з ’ їзд. Так ми всі потрапили до зали.
Установчий зїзд ТУМу прийняв резолюцію про підтримку ідеї створення Народного руху України за перебудову. Василя Червонія на з’їзді обрали членом Президії Товариства.
Із числа більш активних членів ТУМу утворилася група однодумців. Найдієвішими її учасниками, окрім нас із Червонієм, були Олексій Новак – пенсіонер, кандидат фізико-математичних наук, опальний тоді науковець, Борис Степанишин, кандидат філологічних наук. Ще стояла зима, і найпроблемнішим було знайти приміщення для зібрань ініціативної групи створення Народного Руху Рівненщини за перебудову. Доводилося збиратися то у помешканні батьків Івана Дем ’ янюка на проспекті Миру, то вдома у Бориса Степанишина, то в читальному залі бібліотеки...
Далі ми почали формувати склад оргкомітету підготовки установчих зборів Народного Руху Рівненщини за Перебудову. До нього увійшли, окрім мене, В.Червоній, О.Новак, Б.Степанишин, Валентин Крикунець (він був обраний моїм заступником) та Василь Василець – обидва робітники заводу “ Союзучприлад ” . Пізніше увійшли В.Сорока – інженер РВО “ Азот ” , Ірина Духанова, а також О.Веремчук – лікар, Ю.Вовк – вчитель, М.Красько – художник.
Розпочалася підготовка до проведення 22 липня установчої конференції Рівненської організації НРУ на центральній площі Рівного перед кінотеатром “ Жовтень ” . Ця площа для такого заходу була вигідна тим, що для її блокування міліцією потрібно було б дуже багато сил. І якби вони це зробили, щоб не пустити нас на площу, то цілком паралізували б життя центру міста.
Мене і Василя Червонія покликали на чергове засідання міськвиконкому. Окрім голови міськради А.Маркова та голови міськвиконкому А.Токового, там були і керівники ветеранських організацій міста – колишні НКВДисти, відставники з політорганів. – Ну вот есть они такие у нас, – трагічно закінчив представлення справи Токовий. – Ну вот что с ними делать? В контейнерах на Луну отправлять?
– Це вас треба в контейнерах на “ Луну ” відправлять, – не стримався я.
– Крови хотите? – гнівно залементували ветерани. – Мало вам было бандеровщины?
Василь Червоній не витерпів і сказав, що не вам, НКВДистам, у яких руки по лікті в крові українських патріотів, вирішувати бути чи не бути конференції НРУ.
Члени міськвиконкому тут же проголосували проти надання нам дозволу. Я оголосив, що конференція буде проведена 22 липня в центрі міста.
– А мы вам не позволим, – зарепетував котрийсь із ветеранів, трясучись. – Мы с бутылками бензина выйдем против вас, как против немецких танков.
– Спробуйте – побачимо, що у вас вийде, – сказали ми на прощання і залишили зал...
Об 11-й годині 22 липня 1989 року розпочалася установча конференція Рівненської регіональної організації Народного Руху України за перебудову."

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.