Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Раби не здатні творити державу [Випуск № 1066]

„Ця влада нас вже дістала! І доки ця банда буде керувати?” – чуємо щодня від наших громадян на вулиці, у транспорті, читаємо в Інтернет-блогах  і в соціальних мережах. Українці цілком справедливо обурені  погіршенням рівня життя, подорожчанням товарів і комунальних послуг, збільшенням рівня безробіття, чиновницьким хабарництвом, бездіяльністю і корупційністю правооохоронної системи, антиукраїнським реформами українофоба Табачника, наступом проросійських сил на українську Церкву, мову, культуру. На наших очах ті, що були мільйонерами, блискавично стають мільярдерами, а ті, хто і так не жирували, ледве тепер зводять кінці з кінцями. Зневіра, байдужість і апатія запанували в суспільстві.

Пасивне обурення  не переростає в активні дії. Бог з нею, з так званою опозицією, яка, окрім балаканини на різних телеканалах нічим іншим відзначитися не може. А ми самі? Хіба ми не здатні заявити на повен голос свій протест проти дій нинішньої влади?  Очевидно, що ні.    Бо ми до цього часу не позбулися рабського комплексу.
Тому ми й обираємо не електрика з судноверфі Валенсу, що боровся з тоталітарною системою і зрештою визволив Польщу, а завгара, з совковою ментальністю, який усе життя прагнув улитися в систему й підпорядковує тепер інтереси країни тоталітарному режимові Москви.  Тому ми, миримося з тим, що Гундяєв таврує нас розкольниками, відібрав у нас батьківщину (ми, каже він, його «соотєчєствєннікі»), й набираємося щодня в його церквах-плацдармах москвославної благодаті, яка полягає в тому, що нас, українців, немає, бо є тільки єдиний «православний народ». Тому ми мовчки ковтаємо усі антиукраїнські заяви високопосадовцівв, навіть не намагаючись їх подати до суду за образу честі і гідності української нації.
До яких пір ми будемо дозволяти манкуртам-мільйонерам ділити й нищити нашу державу і знущатися над нами.? Де та остання крапля, яка переповнить чашу нашого терпіння? У всякому разі в найближчий період очікувати хоч якогось зрозумілого громадянського здвигу не доводиться. Вибори до парламенту суттєво ситуації не змінять, бо знову наступимо на ті самі граблі і оберемо, як завжди, не патріотів, а пристосуванців –демагогів, яких абсолютно не турбує доля України, а вся їхня енергія буде спрямована на власне збагачення.  
Невже до цього часу ми так і не зрозуміли, що раби не здатні на державотворення, на духовний ренесанс, на самозречення? Коли піднімемось з колін?
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.