Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Українські витоки авангарду Казимира Малевича [Випуск № 1066]

134 роки тому в Києві народився автор легендарного “Чорного квадрату”. Мало хто знає, що в основу його авангардного живопису лягли орнаменталізм і життєрадісність традиційної української культури.

Майбутній піонер абстрактного мистецтва народився 23 лютого (за новим стилем) у Києві, у великій польській сім’ї. Казимир був першою дитиною, але після нього з’явилось на світ іще чотири сина і чотири доньки.
Оскільки батько по роботі весь час мав бути то в одному, то в іншому місці, дітей легше було ростити на селі. Практично все їхнє виховання випало на долю матері, яка привчила Казимира не тільки любові до природи, але й до українських людей.
Крім того, несподівано він зайнявся зовсім не чоловічою справою — вишиванням і в’язанням, які чомусь більше цікавили хлопця, аніж збирання буряків на полі. Саме строгі чорні та червоні лінії тих візерунків і стали прототипом безпредметного живопису Малевича, який згодом скаже: “Я знищив лінію горизонту і ввійшов у сферу предметів”.
У маленькому містечку Білопілля, на території сучасної Харківщини, Казимир Малевич зустрічається із художниками, що розписували церкви. Із Санкт-Петербурга приїхали відомі митці для розпису соборів, що було доволі поширеною практикою (згадати хоча б розпис Кирилівської церкви Врубелем) в Україні.
Юний Малевич не тільки вперше бачить живих малярів, але й стає очевидцем зображення “клаптями” і пензлями священних мотивів у храмі.
Попри тяжкі будні, Малевич вирішує серйозно займатися мистецтвом, а тому в 1904 році переїжджає до Москви. Однак власного пориву виявляється замало: він декілька разів поспіль подається на навчання до Московського училища живопису. Все марно. Та невгамовний митець не здається і ходить на заняття до Федора Рерберга, який допомагає наполегливому хлопцеві виставити свої полотна.
Спраглий до всього нового Малевич опиняється у колі московських авангардистів і, зокрема, знайомиться із теоретиком та засновником абстракціонізму Василем Кандинським, який мав чи не основний вплив на вибір творчого шляху Казимира. Саме Кандинський приймає юного художника в групу “Бубновий валет”, а вже у 1912 році молодий живописець демонструє свої роботи.
Виразним твором виставки є “Селянка із відрами і дитиною”, яка повністю відображує українські коріння Малевича. Наївні, чисті пейзажі, що переливаються жовто-багряними і зеленими тонами, прості зрозумілі форми, які так нагадують українські ікони. Про захоплення іконописом він не раз говорив, вважаючи його найкращим та найдосконалішим видом мистецтва.
Цикл робіт на сільську тематику не склався би ні без українських пейзажів, ні без ікон, які були і є невід’ємним атрибутом будь-якої української оселі. Вже в цих далеких від точного реалізму полотнах, що наближені більше до естетики кубофутуризму та примітивізму, лунають ноти майбутнього інноваційного стилю.
Рельєфні, виразні фігури селян, майже квадратні копиці сіна, трикутні і чотирикутні поля через деякий час трансформуються у містичні образи квадратів і хрестів, позбавлені будь-якого натяку на земну реальність. Парадоксально, але безпредметний живопис Малевича сформувався під впливом “живої предметності” та безпосередньої вітальності традиційної української культури.
...Надалі, попри різноманітні прояви свого таланту, Малевич не полишає спроб обновити мистецтво, вивести його на нову колію життя.
1915 року на експозиції “0,10” у Петрограді художник виставляє декілька своїх абстрактних полотен. У кутку, обабіч інших картин, маргінально розмістився всесвітньо відомий “Чорний квадрат”, очікуючи на свій “зоряний час”.
Саме із “...Квадрата” прийнято виводити початок нового напрямку — супрематизму. Завдяки цьому поняттю Малевич намагався окреслити домінування певних кольорів над іншими, що обумовлювало абсолютизацію “чистого відчуття” світу.
Якби не запрошення 1929 року Київського художнього інституту викладати, то Малевич практично задихнувся б у московському вакуумі. В Україні авангард Малевича дуже цінують, а тому він мав чималий вплив на кубізм, футуризм не тільки в живопису, але й в літературі, кінематографі.
Але не це головне для супрематиста. Нарешті він зможе виїжджати за Київ у сільську тишу — простір його дитинства і натхнення. Несподівано маляр повертається (або, швидше, завершує) до “сільського циклу”, з якого він розпочав свій шлях. Репрезентативною є картина “Женці” (1930), що зараз перебуває у Санкт-Петербурзі.
Полотна другого “сільського циклу” продовжують тему самотності, що постійно присутня в усіх стилістичних пошуках Малевича, а також несподівано виринає мотив людяності.
Живописна земля, орнаменти поля і краєвиду, що перегукуються із вишивкою матері, працелюбність і доброзичливість українців назавжди будуть прототипами загадкового авангарду Казимира Малевича.
Макс Карповець, культуролог, “Україна Incognita”

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.