Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Отаман землі Поліської [Випуск № 1064]

Організатор і перший командир Української Повстанчої Армії Тарас Дмитрович Боровець (псевдо: Тарас Бульба, Чуб, Гонта) народився 9 березня 1908 року в селі  Бистричі,  Березнівського району Рівненської області у родині багатодітного селянина Дмитра Боровця. Дитинство його минуло у розповідях діда Юліяна про предка Боровців, який воював на боці гетьмана Мазепи проти Петра I. Першою ж книжкою Тараса, за якою він вчився грамоти, став Шевченковий «Кобзар», подарований колишнім вояком армії УНР.

У 1932 р. разом з друзями заснував підпільну організацію «Українське національне відродження» (УНВ) — пiдпiльну органiзацiю, основним завданням якої було проведення культосвiтньої роботи, насамперед серед молодi. Організація підтримувала державницьку сторону С. Петлюри. За свою політичну діяльність потрапляє до польського концентраційного табору «Береза Картузька».
20 червня 1940 року за наказом Президента УНР в екзилі Андрія Левицького мав сформувати та очолити УПА «Поліська Січ». У ніч 1 серпня 1940 р. разом із розвідницею-кур’єром Валентиною Кульчицькою перетинає радянський кордон для виконання наказу — перепливає ріку Буг поблизу м. Влодави і потрапляє під сильний обстріл прикордонників. Кульчицька загинула, а Боровець до місця призначення пішов сам. Там зайнявся підготовкою кадрів для майбутньої «Поліської Січі», УПА. Передбачалося створення й інших окружних бойових одиниць — наприклад, «Волинська Січ», «Полтавська Січ».Станом на 1941 рік чисельність УПА «Поліська Січ» сягала 10 000 бійців. До початку війни він діяв під псевдами Байда, Гонта. Потім усі накази уже підписував подвійним іменем Тарас Бульба-Боровець.
У серпні 1941 року загони вояків Тараса Бульби-Боровця першими увійшли у містечко Олевськ. Налякані війною, з райцентру державні радянські служби евакуювались на схід ще до приходу Бульби. На тодішньому великому стадіоні (нині дитячий садочок № 19) Бульба-Боровець вишикував загони вояків і привселюдно з військом прийняв присягу на вірність Україні, освятивши українські прапори сформованих загонів, їхню зброю і з піднятою шаблею над головою урочисто проголосив, «що звідси розпочнеться визволення України від совітів і всіх її ворогів». Комуністи, комсомольці та будь-які інші окупанти були оголошені Бульбою ворогами української державності. В Олевську було запроваджено українське управління, зорганізовано міліцію, сформовано Українську Повстанську Армію «Поліська Січ». З середини серпня до середини листопада 1941 року Олевськ був столицею вільної української «республіки» з новими назвами вулиць, яка увійшла в історію під назвою Олевська Республіка.
Найбільш знакові бойові операції Армії Бульби-Боровця проти совєтів і проти фашистів:
Разом з білоруською самообороною у 1941 році Бульба-Боровець зумів знищити радянські військові частини у так званій поліській котловині, на території, яку гітлерівські війська обминули, аби не гаяти час у нестримному просуванні на схід. «Шепетівська операція‎», у результатi якої крупний залiзничний вузол у нiч на 19 серпня 1942 року був звiльнений вiд німців. «Гощанська операція», у якій, розбивши німців, формування УПА захопили друкарню. «Людвипільська операція» 28 березня 1943. У результаті боїв за Людвипіль  2000 есесівців і шуцманів так і не змогли оволодіти містом, котре було в руках повстанців, які спалили 5 авт і знищили 58 німців.  
У 2005 році у м. Березне за ініціативи та безпосередньої активної участі незабутнього Василя Червонія було відкрито перший у світі пам’ятник генерал-хорунжому Української Повстанчої Армії «Волинська Січ» Тарасу Бульбі-Боровцю.
У рік 70-річчя УПА 12 громадських організацій Рівненщини, серед них Рівненські Братства воїнів УПА, Рівненські обласна та міська організації Союзу українок, Всеукраїнське об’єднання ветеранів, Рівненський обласний осередок „Жінки Батьківщини”, Рівненське обласне Товариство „Україна”, Підрозділ українського козацтва „Волинська Січ” звернулися до депутатів Рівнеради з вимогою недопущення перенесення освяченого місця під встановлення пам’ятника Тарасові Бульбі-Боровцю у сквері на перехресті проспекту Миру та вулиці Директорії у інший район обласного центру. У Зверненні нагадується, що це місце було освячене священиками Української Православної Церкви Київського Патріархату за участю ветеранів УПА та сина головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрія, світлої пам’яті Василя Червонія, представників влади та гостей нашого міста. Громадськість звертається з пропозицією профінансувати спорудження пам’ятника Бульбі-Боровцю і спорудити його на освяченому місці.
Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.