Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

«Лозінські» місцевого масштабу [Випуск № 934]

Кажуть, що кожен народ має таких керівників, яких заслуговує. Про рівень керівництва країни вже й згадувати стало поганим тоном, але ж є ще й обласні й районні начальники. Не знаю, чим завинив Здолбунівський район перед Богом, але наші теперішні керівники ведуть себе таким чином, що й усвідомленими їхні дії не назвеш.

Головною темою «політичних тусовок» району вже більше як півроку є ситуація навколо звільнення-призначення директора Спасівської школи. Здавалось би, ну що особливого — рядова школа. Проте не пощастило Спасову, бо саме в цьому селі досі живе перший заступник голови райдержадміністрації Ігор Бандюк. За своє політичне життя був членом НРУ, КУНу, УНП, тепер — «Нашої України», а ще, будучи сільським головою, возив селом кінною бричкою в супроводі фольклорного ансамблю народного депутата України Павла Сулковського (вже регіонала). Сільським головою вдруге п.Ігор не став, але, бігаючи партіями, таки дочекався свого «зоряного» часу: після призначення в 2008 році головою районної адміністрації п.Л.Кінаха став його першим заступником. І через якийсь час подумав, що варто б подбати і про кар’єру дружини — вчительки Спасівської школи Валентини Бандюк. Проте на заваді стояла дрібниця — посада директора була зайнята, причому членом УНП Оленою Крещук. Справедливості ради, треба зазначити, що в школі був конфлікт між директором О.Крещук і сумновідомою завучем Л.Коломис. Сумновідомою, бо цей завуч роками пише скарги в усі інстанції, а після звільнення була поновлена через суд, користуючись покровительством регіоналів — того ж Сулковського. Цей конфлікт і було використано І.Бандюком у власних інтересах. Шляхом погроз, інтриг, шантажу й залякувань перший заступник добився, що за півроку п.О.Крещук отримала від відділу освіти чотири догани! Причому по догані вже отримали і начальник відділу освіти, і її заступниця — як метод показового попередження. Щоразу, коли ця брудна історія розглядалася на сесіях чи комісіях районної ради, і І.Бандюк, і його «шеф» Л.Кінах переконували, що цькування О.Крещук — це просто наведення ладу в школі, що після її звільнення не буде йти мови про призначення дружини чиновника, а буде прийняте рішення лише відділом освіти, на який ніхто не тиснув і не тиснутиме.

Олена Крещук заяву на звільнення написала. Відділ освіти подав на затвердження районної ради зовсім сторонню кандидатуру. Проте відразу ж з’явився лист частини працівників школи, у якому вони вимагають призначити директором… п.В.Бандюк! Причому підпис за себе поставила й вона сама. І що робить голова адміністрації? Звісно, не погоджує запропоновану відділом освіти кандидатуру і відкликає розгляд питання з порядку денного сесії. А на засіданні комісії прозвучала й дивовижна фраза з уст Л.Кінаха: «Якщо відділом освіти не буде прийняте правильне державне рішення, то начальника відділу буде звільнено». До речі, скориставшись формальним порушенням з боку начальника відділу освіти, голова адміністрації і перший заступник таки намагалися її звільнити. Врятувало головну освітянку району лише те, що вона — член БЮТ, а вплив цієї фракції в районній раді значний.

І що ж ми маємо зараз? Директора в школі немає, начальник відділу освіти знає, якого «правильного державного рішення» від неї чекають і чим загрожує його неприйняття. Ніхто не зважив на те, що свого часу директора О.Крещук підтримали сільська рада, рада школи, батьківський комітет. А от на точку зору десяти працівників і листа на підтримку дружини посадовця цей самий посадовець ще й як зважив.

Звісно, Здолбунівський район — не вотчина Лозінського на Кіровоградщині. Хоча якщо там депутат фізично знищив людину, то тут уже майже рік повільно знищують людську гідність, порядність і саму освітянську галузь. Сірість завжди утверджується за рахунок приниження інших, тупість завжди агресивна й наполеглива. А що ж обласне управління освіти, Міністерство освіти і науки? А нічого! Ні численні звернення освітян і мешканців села, ні депутатський запит нічого не дали. Бо хто посміє в області поставити на місце поставлених керувати районом «людей Матчука»?

Нікому займатися організацією ремонту доріг району, нічого не зроблено для поліпшення матеріальної бази закладів освіти, охорони здоров’я, культури району, зупинено газифікацію населених пунктів. Зате рік витрачено на війну за посаду для дружини першого заступника. І що там людські долі, інтереси дітей і сільської громади, якщо головна мета — довести свою владу. А після них — хоч потоп, хоч випалена земля.

Єдина надія — громада села, яка не мовчить і не терпить свавілля чиновників. Думаю, саме вчителі й мешканці села мають сказати своє слово, яке й буде вирішальним у цій ситуації.

Світлана Ніколіна, голова Здолбунівської РО УНП

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.