Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Чому Росія активно захищає Башара Асада? [Випуск № 1060]

Позиція офіційної Москви з сирійського питання у Раді Безпеки ООН останніми днями визначилась ясно і недвозначно.
Російські експерти пояснюють її не стільки зовнішньополітичними, скільки внутрішньополітичними мотивами і психологічними комплексами правлячої еліти.

Стати частиною Заходу їй заважають великодержавна ностальгія та ідеологічна нелюбов до ліберальних цінностей, а для боротьби не вистачає ані ресурсів, ані рішучості, вказують аналітики.
У жовтні минулого року Росія і Китай використали право вето при розгляді резолюції ООН по Сирії, яка засудила уряд Башара Асада за придушення антиурядових протестів.
Сьогодні Москва знову застосувала  вето, вимагаючи внести зміни до тексту.
Хоча Росія цілком не виправдовує режим у Дамаску, вона виступає проти санкцій, проти найменшого натяку на можливість зовнішнього втручання за лівійським зразком, проти заклику до відставки президента Башара Асада і, нарешті, проти покладання вини за кризу в країні і загибель близько 5500 громадян у ході збройних зіткнень виключно на сирійську владу.
У документі, що виноситься на голосування, не йдеться про силовий тиск. Однак Росія вимагає викреслити заклик до Башара Асада передати владу його заступнику, а також вимогу не продавати зброю Сирії, який стосується, передусім, неї самої.
Судячи з практичних дій і висловлювань офіційних осіб, найбажанішим для Москви варіантом було б залишити Асада при владі за умови проведення деяких реформ.
Особливе занепокоєння Заходу викликають поставки в Сирію російської зброї. Оглядач Бі-Бі-Сі Річард Галпін нагадує, що «більша частина зброї, з якої сирійська вляда стріляє в демонстрантів, надійшла з Росії».
Західні спостерігачі в основному розглядають ситуацію з точки зору геополітичного прагматизму: давній союзник на Близькому Сході, торгівля зброєю, військово-морська база у Тартусі.
Однак, саме з прагматичної точки зору дії Росії викликають запитання.
За останні 15 років тричі повторився один і той самий сценарій. Москва, з більшими чи меншими застереженнями, захищала спочатку Мілошевича, потім Саддама, потім Каддафі, не маючи при цьому ані ресурсів, щоб їм допомогти, ані готовності серйозно сваритися з Америкою і Європою. В результаті Захід незмінно добивався того, чого хотів, а Росія демонструвала неміч і зазнавала геополітичних і економічних збитків.
«Росія постійно втрачає союзників. Окрім Білорусі, Казахстану і Венесуели, практично не лишилось країн, які можна назвати нашими друзями», - заявив Російській службі Бі-Бі-Сі незалежний політолог Алєксєй Воробйов.
 Чому Кремль і Смоленська площа вчетверте наступають на одні і ті самі граблі?
Не секрет, що Владімір Путін невисокої думки про західну демократію, вважає оптимальною формою суспільного устрою жорстку вертикаль влади і симпатизує «сильним лідерам», до яких зараховує й себе.
«Хоча Путін любить європейський спосіб життя в усіх його проявах, він бачить багато паралелей між собою і Асадом. Особиста симпатія, відчуття причетності до долі Асада змушують його чинити так, як він чинить, навіть якщо немає прагматичних засад для такої позиції», - заявив Російській службі Бі-Бі-Сі президент Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.