Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Протопресвітер Сергій Кульчинський До 100-річчя від дня народження [Випуск № 1050]

Протопресвітер Сергій Кульчинський – особистість незвичайного християнського сумління, яка 55 років свого життя віддала пастирському служінню православній Церкві, мудро і дбайливо сіяла в людські душі зерна Слова Божого, була вірним сином українського народу, батьком семи дітей. Народився отець Сергій 24 листопада 1911 року в селі Колки Луцького повіту на Волині в багатодітній родині священика Євгена Кульчинського  та матушки Марії з родини Зашкевичів.
Під час Першої світової війни родина Кульчинських була евакуйована в м. Старобільськ Харківської губернії, де перебувала упродовж 1914-1917 років.
Після повернення з евакуації в с. Колки Сергій Кульчинський навчався в народній школі с. Осниця, а з 1928 по 1933 рік – у Рівненській українській приватній гімназії. У ці роки Кульчинські перебували в с. Городок Рівненського повіту. У 1933-1935 роках Сергій Кульчинський навчався у православному Богословському відділі університету Й.Пілсудського у Варшаві, викладачами якого були митрополит Православної Церкви в Польщі Діонисій, професори О.Лотоцький, І.Огієнко, В.Бідков, Д.Дорошенко та інші.
19 грудня 1935 року Сергій Кульчинський був рукоположений на священика Православної Церкви в Польщі архієпископом Пінським і Поліським Олександром (Іноземцевим). Пастирське служіння отець Сергій розпочав 7 січня 1936 року в с.Бучин нині Любешівського району Волинської області та продовжив його в м. Камінь-Каширську (1942-1943 рр.),с. Велемче Ратнівського району Волинської області (1943-1947 рр.), с. Дермань Мізоцького району (1947-1955 рр.).
Але моральний та фінансовий тиск, що здійснювався радянсько-партійними органами на православне духовенство західних областей України та зокрема моральне переслідування після ув’язнення органами МДБ братів-отців Володимира і Юрія Кульчинських, «як ворогів народу», змусили отця Сергія з родиною покинути рідну Волинь і упродовж 20 років служили на парафіях Росії в містах: Архангельську (1955-1959 рр.), Великому Устюзі (1959-1969 рр.), Вологді (1969-1970 рр.), Мурманську (1970-1975 рр.) та Курській області (1975-1978 рр.)
Після повернення в Україну в липні 1978 року отець Сергій був призначений настоятелем Свято-Преображенської парафії в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області, а в грудні 1981 року був відправлений за штат.
З особливим піднесенням зустрів отець Сергій рух громад віруючих Рівненщини за відродження Помісної Української Православної Церкви у 1990 році та проголошення України незалежною державою у 1991 році, коли Кульчинський був призначений настоятелем однієї з перших парафій УАПЦ в с. Кустин Рівненського району. У цей період отець Сергій успішно поєднував працю на духовній та громадсько-просвітницькій нивах, був одним із перших лекторів недільної школи і Народного університету «Просвіта» в м. Рівне.
Визнавши канонічно та юридично обґрунтованими постанови Всеукраїнського Православного Собору, який відбувся 25-26 червня 1992 року у Києві, митрофорний протоієрей Кульчинський активно підтримував перехід парафії до проголошеної Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату та використання в богослужінні рідної української мови, як це робилося з часів апостольських.
У 1992 році отцю Сергію було присвоєно звання протопресвітера першим Патріархом Київським і всієї України Мстиславом (Скрипником).
За ревну службу Церкві Христовій отця Сергія було відзначено церковними нагородами: Золотим наперсним хрестом (1942 р.), возведенням у протоієрейський сан (1951 р.), Хрестом з оздобами (1961 р.),палицею (1962 р.), грамотою єпископа Архангельського і Холмогорського Никанора (1971 р.), митрою (1972 р.), орденом святого Володимира третього ступеня (1975 р.).
Упокоївся отець Сергій 7 травня 2000 року на 89-му році життя.9 травня, в день похорону отця Сергія, священнослужителями УПЦ Київського Патріархату у Свято-Преображенській церкві с.Олександрія було відслужено Божественну Літургію та чин похорону, який очолив митрофорний протоієрей, кандидат богослів’я Феодосій Васечко.
Чисельна громада духовенства, рідних, близьких і парафіян з глибоким сумом проводжали покійного до місцевого кладовища, де вічний спокій знайшла раніше матушка Зінаїда, вірна супутниця тернистого земного шляху отця Сергія.
Олександр Волощук, м. Рівне


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.