Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

До 65 річниці найбільшої битви в історії упа [Випуск № 920]

У 2006 році, за сприяння голови Рівненської ОДА і голови РОО УНП Василя Червонія відбулася велична подія: на Великдень в урочищі Гурби Здолбунівського району, на місці найбільшої битви в історії УПА, вперше, після 1944 року відбулося освячення Великодньої паски. З благословення Патріарха Філарета митрополит Рівненський і Острозький Даниїл освятив наріжний камінь і зусиллями нової справді української влади області за один рік на цьому місці постав Свято-Воскресенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату.

У ніч з 22 на 23 квітня, у свято Воскресіння Христового, Божественну літургію на Гурбах відслужив ігумен монастиря Антоній. Він також посвятив біля ста святкових кошиків українських патріотів, що тієї ночі зустріли Великдень на рясно скропленій кров’ю вояків УПА землі.

А на третій день Великодня, у вівторок, о 10 годині ранку в пам’ять про героїв-повстанців відбулася Божественна літургія та панахида, яку очолив митрополит Рівненський та Острозький Євсевій.

На дорозі, що веде в урочище Гурби, було особливе пожвавлення: сюди прямували автобуси, легкові автомобілі та підводи з людьми . І зібралося їх дві тисячі.

Звертаючись до ветеранів Української Повстанчої Армії та до всіх присутніх, голова облдержадміністрації Василь Червоній зауважив, що боїв з німецькими та московськими окупантами в ті часи було багато, та битва під Гурбами — найбільша! І наше завдання - відновити й назавжди увічнити імена тих козаків, які віддали своє життя, захищаючи сім’ю, адже пройшло не 350, а лише 60 років.

Пан Червоній, зазначив, що незабаром поруч зі Свято-Воскресенським чоловічим монастирем постане дзвіниця, проект якої було представлено на огляд. Планується також зведення меморіалу, будівництво якого фінансується Кабінетом Міністрів України. Саме на цьому меморіалі золотими буквами будуть викарбувані імена, прізвища та псевда загиблих повстанців.

Голова облдержадміністрації також згадав, як рік тому на чолі з покійним митрополитом Рівненським та Острозьким Даниїлом було відправлено на повстанських могилах святу літургію та освячено наріжний камінь на місці теперішнього монастиря. Було перепоховано останки двох вояків, які виявили нещодавно.

- Тоді разом з патріотами було нарешті зроблено Богоугодну справу, - сказав, виступаючи на мітингу, голова облдержадміністрації Василь Червоній. - У нас є монастир на Козацьких могилах. Тепер, дякуючи Богові і всім українським патріотам, постав монастир на повстанських могилах. Цим самим ми ствердили невмирущість нашої нації, невмирущість національної ідеї, нашої мови, культури, наших правічних звичаїв, наших ідеалів.

Ми зібралися на святих місцях, окроплених кров’ю кращих синів і дочок нашого народу. Тут у 1944-му проти п’яти тисяч українських повстанців було кинуто тридцятитисячне добірне військо НКВД, авіація, бронетехніка, артилерія. Усе це було спрямоване на те, щоб і сліду не залишилося від української ідеї, від українського козацтва двадцятого століття - вояків Української Повстанчої Армії, - зауважив пан Василь.

Над могилами лунали повстанські пісні у виконанні відомого кобзаря Володимира Горбатюка з Канева. Полеглих повстанців пом’янули і під час поминальної трапези.

З палкими промовами до присутніх звернулися безпосередні учасники бойових дій, заступник голови всеукраїнського об’єднання «Ветерани Дубенщини» Михайло Панасюк, голова Рівненської обласної ради Роман Василишин та голова Здолбунівської райдержадміністрації Світлана Ніколіна.

Зокрема, автор книги «Герої Гурбенської битви» (видання здійснене за сприяння Рівненської обласної організації Української Народної Партії) Олександр Денищук сказав, що був вражений від того, що в цей день уперше проводилася молитва з посписочнним зачитуванням прізвищ загиблих в урочищі Гурби. А щодо самої книги, то, незважаючи на те, що складається вона із 47 сторінок, праця, вкладена в її створення, неоціненна. Автор видання разом з керманичем області Василем Червонієм присвятив більше 15 років дослідницькій роботі для того, щоб встановити імена загиблих у цій битві повстанців. Цього дня до 290 імен додалися імена ще 15 героїв, які полягли у 1944 році. У роботі над книгою були використані дані з державних архівів Тернопільської, Рівненської областей. Автор звертався до Київського архіву СБУ, чимало було взято з публікацій часопису «Волинь».

Заступник голови Дубенської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів Михайло Панасюк розповів, що його рідний брат Володимир брав участь у тих боях. У 1941-1944 роках був станичним в селі Плоска Дубенського району. У 1944 році під псевдо «Орлик» організував сотню. Пан Панасюк звернувся до присутніх вояків УПА з проханням розповісти, хто ще виходив з його братом з оточення і не загинув. Як виявилося, сам Володимир Панасюк («Орлик») тоді залишився живим, а помер 23 квітня 2005 року...

Спіть спокійно, українські звитяжці! Пам’ять про вас житиме вічно! Ви заслужили нашу глибоку повагу, нашу любов! Вічна вам пам’ять і вічна вам слава!

ПРО ІСТОРІЮ ГУРБЕНСЬКОГО БОЮ

Проходять роки, все більшою стає відстань між подіями 40-50 років ХХ сторіччя й сьогоденням. Героїзм воїнів УПА, патріотизм населення та деталі боротьби українського народу за національну незалежність повинні назавжди залишитися в пам’яті сучасної молоді та свідомих співвітчизників.

Багато учасників відійшли у вічність і зовсім небагато ще живі. А наше завдання — ретельно документувати та фіксувати всі відомості про ті часи, щоб історики мали факти, зокрема, і про бої в урочищі Гурби, щоб, починаючи зі школи, виховувати дітей на прикладі українських героїв, які захищали свою землю, свою сім’ю, батька й матір...

А бої таки були страшні. До того ж відкритими, як кажуть, «лоб в лоб». З регулярними фронтовими частинами, які використовували авіацію і танки, гармати та міномети. Одна з таких битв (саме — битв) відбулась 21-25 квітня 1944 року в урочищі Гурби, на кордоні сучасних Рівненської та Тернопільської областей. Тут, на Мізоцькому плато, або так званих Гурбенських (Крем’янецьких) горах, і зустрілися в нерівному та відкритому бою понад 5 тисяч вояків УПА з 30 тисячами добірного війська НКВД, знятих для такої «нагоди» з Кавказу, де перед тим вони займалися виселенням чеченського населення. Ці події припали якраз на Великдень 1944-го і тривали в багатьох селах навколо колишньої польської колонії Гурби — в Антонівцях, Забарах, Андрушівці, Майдані, Обгові, Мостах та багатьох інших...

...Вдалося віднайти підпільні звіти про звитягу вояків УПА і трагедію мобілізованих селян. Ніхто з них не хотів залишати свою рідну землю на поталу загарбникам. У цій історичній розвідці ви почуєте слово командира з’єднання «Холодний Яр» Миколи Свистуна-«Ясеня», шефа штабу цього з’єднання Євгена Басюка-«Чорноморця», командира сотні, а пізніше курінного Михайла Кондрася-«Великана», ройового Євгена Овсіюка-«Бравого», звичайного селянина Пилипа Грипака та інших, що рясно полили кров’ю Крем’янецькі ліси або залишилися в поліських болотах під час Північного рейду.

Фронт просунувся на захід і зупинився під Бродами. На території південної Рівненщини розпочиналася мобілізація...

Як повідомляє звіт секретаря Ровенського обкому КП(б)У В.Бегми від 1 березня 1944р., у районах області розпочато мобілізацію військовозобов’язаних до лав Червоної Армії, і на мобілізаційні пункти вже відправлено 10000 чоловік. Та в деяких районах ситуація вийшла з-під контролю через діяльність українських націоналістів, які намагаються зірвати мобілізаційні заходи: «У деяких районах на противагу мобілізації, яку провадять військкомати, оунівцями проводиться «мобілізація» всього чоловічого населення в загони Української Повстанчої Армії, що діє на території Рівненської області. Мізоцьким райвійськкоматом 3-го березня 1944р. була оголошена мобілізація військовозобов’язаних по населених пунктах Мізоч, Білашів і Дермань. Дізнавшись про це, керівництво УПА в ніч на 3 березня вислали в ці села озброєні групи, котрі оголосили населенню, що «мобілізація в Червону Армію припинена» і провели «мобілізацію» всього чоловічого і частково жіночого населення у загони УПА».

Усі чоловіки виводилися в більші лісові масиви, де частково озброювалися. Таким чином УПА зберігала за собою мобілізаційні резерви.

Смерть там зустріли хлопці, яким ледь виповнилось по 16 років. Вони боролися за те, щоб вільно дихати на землях, де пройшло їхнє дитинство. А інакше й бути не могло, адже коли хтось приходить на твою землю наводити свій порядок — це страшно, і дозволяти цього не можна. Пройшло багато років, сучасній молоді необхідно доносити всю правду про ті роки і виправляти застарілі шкільні підручники. Щоб істина передавалася з покоління в покоління навічно...

Вічна слава Героям!

На третій день Великодня, у світлий вівторок, 21 квітня, у Свято-Воскресенському чоловічому монастирі на повстанських могилах в урочищі Гурби Здолбунівського району на Рівненщині відбудеться святкова Божественна літургія з нагоди храмового свята монастиря.

Початок Богослужіння о 9 год.

Літургію очолить митрополит Рівненський і Острозький Євсевій. Після завершення літургії буде відслужена панахида на братських могилах героїв.

По завершенні панахиди відбудеться мітинг пам’яті загиблих повстанців, що полягли за волю України у великодні дні 1944 року 65 років тому.

Кошти переказувати на розрахунковий рахунок 26005000245, МФО 333539, код 22575296, Укрексімбанк з поміткою:

Рівненське єпархіальне управління УПЦ КП, для Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на повстанських могилах.


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.