Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У пам’ять про нескореного [Випуск № 1037]

Останнього провідника ОУН, що діяв на волинських землях, вшанувала патріотична громадськість Рівненщини на свято Преображення Господнього.

Рівно 56 років минуло з того часу, коли на світанку 19 серпня 1955 року на околиці села Здовбиця в облаштованому бункері в дворі одного з сільських будинків поблизу новомильського залізничного переїзду під час блокади переважаючих сил КГБ – МВД не здався живим і загинув нескореним  відомий крайовий провідник ОУН Анатолій Маєвський ”Уліян”.
І ось минулої п’ятниці поблизу місця його героїчної загибелі після служби Божої на честь свята Спаса патріотична громадськість Здовбиці  та делеговані громади з інших патріотичних місць не тільки Волині, але й інших куточків України, зібрались, щоб вшанувати пам’ять про відомого провідника українського руху опору 30 – 40 – 50-х років.
Поблизу місця загибелі „Уліяна” Маєвського за безпосередньою ініціативою заходів по вшануванню відомого підпільника власними силами підрозділу Українського козацтва ”Волинська січ” було встановлено чотириметровий дубовий хрест та змонтовано кам’яний обеліск з меморіальною дошкою, на котрій викарбувані такі слова:
„Поблизу цього місця 19 серпня 1955 року під час блокування бункеру окупаційними силами КГБ СССР та військами внутрішньої охорони МВД СССР загинув крайовий провідник ОУН, останній провідник ОУН на волинських землях „Уліян” – Анатолій Маєвський” Слава Україні! Героям слава!
Після освячення меморіального знаку, що його здійснили священики Української Православної Церкви Київського Патріархату урочистий мітинг, присвячений пам’яті Анатолі Маєвського, відкрив народний депутат України четвертого скликання Сергій Олексіюк.
Зі словами в пам’ять про нескореного борця за волю України „Уліяна” до громади звернулися учасники становлення та утвердження української держави, 20-ліття якої ми будемо незабаром святкувати, народні депутати України   першого, другого, третього та четвертого скликань Микола Поровський, Роман Омельчук, Сергій Олексіюк, а також ветерани національно-визвольних змагань, представники братства ветеранів ОУН-УПА Здолбунівщини. Зворушливим був виступ представника української скаутської організації „Пласт - НСОУ” відомого провідника націоналістичного руху на Здолбунівщині Юрія Шадого та першого заступника Рівненської обласної держадміністрації часів головування світлої пам’яті Василя Червонія Олега Ковальчука, котрий на оптимістичному піднесенні завершив урочистий мітинг.
У виступах ініціаторів вшанувань світлої пам’яті „Уліяна” перед громадою дисонансом лунали заклики не впадати у відчай і брати приклад з сили духу, який був притаманний таким українським провідникам, яким і був „Уліян” – Маєвський. У своїх виступах промовці наголошували, що непотрібно чекати допомоги у справі утвердження національної ідеї від партійних вождиків, що в останні роки розплодилися на українській землі разом з чисельними паперовими партіями, а брати ініціативу в свої руки, піднімати роль місцевого самоврядування та громадських організацій, власне, з яких і розпочинався рух за незалежність України у 20 столітті.
До речі, на вшанування націоналіста „Уліяна” – Маєвського не було помічено партійних комісарів зі своїми партійними штандартами, на котрих ви не побачите не те що тризубів,під якими боровся „Уліян” та його побратими, але будь-яких християнських чи національних символів. Натомість громада тримала в руках національні, що стали вже державними синьо-жовті прапори. Те, що на місці загибелі патріота-націоналіста не було партійної тусовки, то це закономірно, бо до виборів ще далеко. От якби тут роздавали талони на прохідні місця в партійних списках, що забезпечать шлях „друзів народу” у зручні фотелі Верховної Ради, то від параду партій і їхніх штандартів тут би було тісно. Отака сьогодні дійсність в українській політиці. Та Бог з ними, з тими партіями! Ветеранів національно-визвольних змагань втішало те, що серед учасників мітингу було багато молоді, зокрема представників українського пласту Здолбунівщини. Символічно, що в час проведення вшанування пам’яті „Уліяна” якраз в небі над місцем загибелі „Уліяна” ніби в почесній варті велике коло раз за разом окреслювали лелеки, що готувались до свого вильоту на чужину, щоб знову повернутись в Україну навесні.
Історія потихеньку стирає з пам’яті катів України, злочинців МГБ та КГБ. Майбутні покоління українців затопчуть в своїй пам’яті негідників радулів, стеклярів, дмітрієнків, лєзіних, іванових, чєрнових та інших московських вошів, що лізли в свій час на Україну. А пам’ять про десятки тисяч українських патріотів, таких як „Уліян” з кожним роком святкування незалежності України буде міцніти в серцях молодих поколінь, бо, як писав великий український прозаїк 20 століття, уродженець сусідньої Дермані Улас Самчук „Так було, так є, так буде!”
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.