Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

“Рубін” примушує “Динамо” сказати Лізі Чемпіонів “До побачення”. Чи “Прощавай”? [Випуск № 1035]

У перше пришестя Юрія Сьоміна до “Динамо” однією із знакових подій стало протистояння з московським “Спартаком”. Тоді обидві зустрічі закінчилися з рахунком 4:1 на користь киян. Минуло три роки і ці ж самі цифри характеризують вже інше протистояння росіянина із співвітчизниками, тільки тепер 1:4 виникли за сумою двох зустрічей, а головне - не на користь “Динамо”. Але не лише “цифри”, а й рівень футболу, котрий показала команда, не був достатнім для виходу у головний єврокубковий турнір.

Можна скільки завгодно скаржитися, що “Рубін” обидві гри грав із “автобусом у власному майданчику”. Але якщо в команди добре виходять контратаки, то нащо їй відмовлятися від них? Якщо вона вміє грати “від суперника”, то нащо припиняти це? Якщо рівень організації гри знаходиться на ступінь вище, ніж в киян, то все закономірно. Просто порівняйте рівень концентрації гравців обох команд, згадавши голи, які влітали у ворота Шовковського у цих двох зустрічах.
Помилився у першій грі Діакате, Хачеріді сфолив на майже рівному місці, обидва рази проспав атаки з власної зони Ель-Каддурі - це має чомусь навчити гравців? Ні, за тиждень бачимо те саме. Перший гол - незрозумілий дриблінг в центрі поля від Сілви, апатія Юссуфа, котрий був впевнений, що Шовковський зреагує на удар “як треба” - виймайте перший! Пішли пішки до власних воріт спиною до суперників під час виконання штрафного - отримуйте другий! Це нормально? Це рівень Ліги Чемпіонів? Чи будуть казати, що з “Арсеналом” чи “Баварією” у наступному раунді кваліфікації грали б інакше?
Але не одними гравцями зумовлена поразка. Тактичні рішення Сьоміна в обох матчах викликали подив. Двічі він ставив на схему з одним-єдиним “чистим” форвардом Ідейє. Суперник виставляє проти тебе 5 захисників та двох опорників - хто може самотужки пройти їх? Мессі? Роналдо? Так їх у складі киян немає та й Лео, пригадується, не надто виблискував у матчах з казанцями. Можна сказати, що підтримувати Брауна мали Ярмоленко та Гусєв, але першому просто не вистачає майстерності для того, щоб скористатися плодами окремих спалахів команди, а другий був міцно прикритий протягом протистояння. І не треба обманювати себе голом Олега наприкінці звітної гри, коли навіть монолітний “Рубін” вже святкував вихід далі.
В “Динамо” просто не знайшлося лідера. Повертаючись до рішень Сьоміна - Шевченко, котрий міг би взяти цю роль на себе, обидві гри починав в запасі, а коли нарешті вийшов, то вчергове дав зрозуміти, що він вже перейшов до тієї категорії гравців, котрим необхідна практика, аби показувати все на що здатні. З цієї ж категорії й колишні улюбленці Юрія Павловича - Мілевський та Алієв. Перший почав сезон в основі, грав на середньому рівні, але не гірше за того ж Ярмоленка, а потім раз - і нема Артема, навіть у заявку в цій грі не потрапив. Щодо Алієва, то просто незрозуміло нащо було влаштовувати епопею з його трансфером, щоб маринувати хавбека на банці. Тим більше, що якраз у матчах з “Рубіном”, котрий не підпускав до власних воріт, вміння Олександра пробити здалеку чи просто виконати штрафний було б доречним.
До речі, про стандарти. Так вже вийшло, що жоден з них не становив загрози для воріт Рижикова в цій грі. Нащо було усувати Гусєва та Єрьоменка від подачі кутових та віддавати Аруні? Знову ж таки, рішення Сьоміна користі не принесло. Дії в захисті під час штрафних - окрема пісня, про другий гол вже говорилося. Не було сил нормально відпрацювати? Можливо, Пінколіні та Сьомін розрахували вихід на пік форми на осінь, але чи так він тепер потрібний в іграх з умовними “шерифами”?
Ну, і наостанок президент клубу. Не можна сказати, що Ігор Суркіс не любить команду чи шкодує грошей на її оновлення. Але от дивіться - у центрі захисту “Рубіна” грає справжнісінький гравець збірної Італії Бокетті, причому грає не в пенсійному віці. Чому до Казані такі футболісти їдуть, а у Київ - ні? Не віриться, що справа у привабливості міста, Бокетті не альтруїст і поїхав через гроші, великі гроші. То чи може й “Динамо” час, якщо вже власних класних гравців не вдається виховувати, платити не умовно “середню” зарплатню посереднім гравцям, на кшталт Сілви чи Попова, а витратити значні кошти на справжню “зірку”. А поки у “Динамо” по черзі помиляються вищезгадані Діакате, Юссуф та Хачеріді. Між іншим, не треба списувати все на молодість останнього - у “Рубіні” обидві зустрічі чудово відіграв 19-річний Квірквелія. Євгену ж 24 роки, якщо хто забув. Втім, якщо у нас нещодавно 27-річний Алієв все у “перспективних” ходив, то про що тут говорити? Про те, що у клубі погано не лише з селекцією, а й з вихованням молоді? І не треба дивуватися, що “дублери” Хацкевича йдуть останніми у своїй першості, процес запустив не білорус, хоча, безумовно, посприяв.
В цьому тексті дуже багато знаків питання, але до них неможливо не вдатися, говорячи про майбутнє “Динамо”, клубу, котрий ми звикли вважати одним з флагманів українського футболу. Жодна з складових тріади “команда-тренер-клуб” не відповідає наразі вимогам, що висувають перед киянами їх власні амбіції. Вже другий сезон команда залишається бодай без групового турніру Ліги Чемпіонів, і зараз треба або докорінно змінювати підхід до справи, або відверто заявити про зміну оріентирів. Що оберуть Суркіс, Сьомін та компанія можна буде побачити вже найближчим часом. Але, здається, чогось нового ми не побачимо в “Динамо” ще дуже довго...
Дмитро Литвинов

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.