Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
18
червня
Випуск
№ 1324 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

СПОГАДИ ПРО ПОЧАТОК ВІЙНИ [Випуск № 1028]

У далеке минуле повертає нас початок Другої світової війни, яка розпочалась 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу. Я пішов до школи, а вчителя-поляка і слід прохолов. Удруге пішов до школи 17 вересня, але з 3 класу перевели у другий. Не встигла затихнути в батьковій пам”яті канонада першої світової, як виникла друга, ще страшніша. У царську армію мого батька призвали в 1914 році, він був учасником Брусиловського прориву, де загинуло багато воїнів, дійшов з боями до польського міста Тарнув, де був важко поранений. Довго ще мати чекала з фронту батька. І знову війна.
День 22 червня 1941 року був погожим, ніщо не віщувало біди, але у напрямку Рівного почулися вибухи. Сім’я сіла обідати біля хати на подвір’ї, як раптом у небі з’явилися літаки з хрестами, які прямували на схід.
Батько промовив страшне слово – війна. Мати плакала, адже підростали сини. І наприкінці війни старшого Івана не дочекалися з фронту...
У районі між Бродами, Луцьком, Дубно розгорілася жорстока танкова битва.Опісля по шляху біля нашої оселі відступала танкова колона.
На околиці сіл Рівненського району Михайлівка, Ядвипіль, Білівські хутори залишено  
4 танки, 2 трактори та боєприпаси. Підлітки знаходили гранати і, бавлячись , не один залишився інвалідом.
Пригадався бій  з німцями між селами Грабів і Бронники, у якому було знищено  понад 200 фашистів. Фронт віддалявся на схід, а німці почали вивозити молодь до Німеччини.
Беззахисний народ вимушений був  створювати загони самооборони, а зброї в лісі було вдосталь. Згодом ці загони влилися в УПА.  Восени 1942 року німці з польськими поліцаями оточили с. Білів. Мешканців зачинили у церкві і спалили, а моїх родичів живцем кинули у полум’я рідної хати. Село перетворили на руїну, знищено 39 чоловік. Молодь, яка вціліла, пішла в УПА мстити фашистам.
Незабаром німці на 5 автомобілях прибули в села Людвипіль, Михайлівка, щоб пограбувати мешканців. Неподалік у лісі базувалася сотня Підхмарного, яка і знищила грабіжників. В цьому бою загинуло 3 повстанці. Відбулися бої в селах Диків та Старожуків, де загинуло 5 повстанців.  
Війна викликала необхідність зорганізувати всі сили для відсічі ворога. Масово створювалися добровільні загони. Так до липня 1941 року у Києві зорганізувалося 52 тисячі добровольців. До середини серпня зголосилися на фронт 168 тисяч харків’ян, на Луганщині – 100 тисяч, на Миколаївщині – 700 тисяч чоловік. У багатьох  військових частинах  у 1943 – 1944 роках нараховувалося від 30% до 70% українців.
Сильний опір фашистам чинив південно-західний фронт під командуванням Кирпоноса.
Але армія Кирпоноса потрапила в оточення. Він загинув в урочищі Шумейкове. Тоді на східному фронті німці втратили 117 тисяч убитими і 409647 пораненими. Як підрахували російські вчені, архівісти радянські втрати за війну становили 47 мільйонів чоловік, в тому числі українців понад 15 мільйонів.
Не можна також забувати, що перемогу над фашизмом здобули  спільно учасники Антигітлерівської коаліції. Але це не означало кінець кривавого лихоліття українського народу. Друга світова війна завершилася у вересні 1945 року повним розгромом мілітаристської Японії.
Вічна пам’ять тим, хто не повернувся з полів боїв.
Андрій Ціпак, учасник війни, голова Рівненської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.