Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ДУХ ПОВСТАНЦІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ СТУКАЄ В НАШІ СЕРЦЯ [Випуск № 1026]

Безперечно, зустріч рівнян з лауретом Шевченківської премії, письменником Василем Шклярем, що відбулася 30 травня у Рівненському обласному академічному музичнодраматичному театрі, стала знаковою подією для обласного центру і викликала жвавий інтерес. І справді, з того часу, як не стало з нами провідного політика краю Василя Червонія, правдиве, щире, без фальші слово довелося почути чи не вперше.
Шкода лишень, що відвідати в цей вечір театр вдалося не всім, бо кількість запрошень була обмежена наявністю місць. А ще більше шкода, що запрошення не потрапили до молоді, бо саме їм конче необхідні такі зустрічі, а не тим, кого переконувати і виховувати в патріотичному дусі немає необхідності.
Василь Шкляр у своєму вступному слові нагадав присутнім, що ще в 20-х роках дев’ятнадцятого століття дід Іван не випадково привів ще малого Тараса Шевченка до Холодного Яру, де українські гайдамаки гострили свої ножі на ворога- окупанта. І цілком закономірно, що саме там постала Холодноярська республіка, там рубали більшовицькі голови герої роману „Залишенець”. Саме їх подвиг і надихнув письменника написати цю, таку правдиву для українців і таку страшну для москалів та їх прислужників книгу.
Її читає українська молодь і як наслідок - тисячі молодих людей зі всієї України приїхали цього року до Холодного Яру, щоб вклонитися повстанцям.
Тепер понад усе Василь Шкляр мріє екранізувати цей роман, щоб фільм про героїв української землі прогримів по всій планеті. Саме для цього він звернувя до відомого польського режисера Єжи Гофмана з пропозицією постановки цього фільму. На щастя, той погодився, але виникла фінансова проблема, бо такий кінороман потребує значних асигнувань.
Свою народну Шевченківську премію Василь Шкляр повністю перерахував у фонд майбутнього кінобестселлера, твердо пообіцяв допомогти коштами Віктор Ющенко, а ще є сподівання на українців США та Канади. Адже фільм „Чорний ворон” є тепер справою його життя.
Живого діалогу між присутніми та поважним гостем не вийшло. Питання та подяки передавали у письмовому вигляді, чомусь організатори зустрічі не змогли задіяти у залі мікрофон. Але все одно було цікаво, бо письменник був щирим, багато жартував, а головне називав речі своїми іменами і не плазував перед владою. Про його громадянську позицію справжнього патріота України свідчить хоча б той факт, що Василь Шкляр за своє життя не купив жодної російськомовної газети, навіть тих, де друкувалися позитивні статті про нього, бо навідріз відмовляється таким чином спонсорувати русифікацію. Автор, який є затятим курцем, також пообіцяв: «Виженемо Табачника – кину палити».
Василь Шкляр поділився своїми найближчими творчими планами. Найважливіший з них – написання роману «Маруся». «Виринула із забуття отаманша Маруся, і я мушу про неї написати. Без зайвої скромності скажу, що це теж буде цікава книжка, але я не знаю, чи Бог мені відведе сил, коли її завершу – наперед не загадую. Нічого так не хочеться, як написати роман «Маруся», – сказав Василь Шкляр.
Рівняни цікавились думкою письменника з приводу різних питань. Це і політична ситуація в країні, доля української Церкви, питання науки і освіти в Україні, про те, скільки вже можна терпіти цю промосковську владу. На що Василь Шкляр слушно зауважив: „понад усе ненавиджу українську терплячість” Бо він , як і герої його роману – Холодноярські повстанці і не думали терпіти на своїй землі московських зайд, а тому йшли з ними на бій , як на свято.
А тому нам усім сьогодні варто пройнятися отим святим патріотичним духом Чорного Ворона, який весь час має стукати в наше серце.
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.