Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

25 річниця Чорнобильської катастрофи [Випуск № 1021]

Дзвони Чорнобиля застерігають людство від легковажного захоплення можливістю отримати невичерпне джерело енергії. Україна посилила увагу до роботи власних атомних станцій після аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма-1», однак уряд і надалі декларує розвиток ядерної енергетики, в зв’язку з чим в української громадськості виникає чимало запитань, зокрема, до атомників Рівненщини та Хмельниччини.

Напередодні чорнобильської річниці ми попросили завідувача кафедри екології НУВГП, голову обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, академіка Української екологічної академії наук та Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності МИКОЛУ КЛИМЕНКА поділитися думками про безпечність атомних електростанцій.
- Насамперед зауважу, що аварії і катастрофи на АЕС відбуваються, як правило, при комбінуванні непередбачуваних подій, природних стихій, конструктивних недоліків АЕС та помилкових дій персоналу. Так, катастрофа на ЧАЕС виникла внаслідок проведення сумнівного наукового експерименту на 4-му блоці, під час якого проявилися конструктивні недоліки блоку. Внаслідок помилкових дій персоналу він втратив систему охолодження і був зруйнований вибухом.
Катастрофа на Фукусімі-1 в Японії розвивалась за подібним сценарієм: після сильного землетрусу та хвилі цунамі декілька блоків втратили дубльовану систему охолодження, внаслідок чого відбулися вибухи, а радіоактивні речовини були викинуті з реактора і вітровими потоками віднесені в бік США.
Блоки Фукусіми-1, за інформацією, отриманою із ЗМІ, є доволі застарілими (40 років), хоч і розраховані на максимально можливі в умовах Японії землетруси. То чи можна сьогодні говорити про надійність АЕС на рівні ризиків 10-6?
Нагадаємо, що у світі експлуатується близько 441 блока на АЕС, у Європі – 150, Україні – 15. За період їхньої експлуатації маємо уже (чи поки що є) дві катастрофи (Чорнобиль, Фукусіма) та два прецеденти викидів радіоактивних речовин (США, Японія).
Які ж небезпеки існують для українських атомних електростанцій ? Зокрема, ХАЕС? Насамперед, добудова третього і четвертого блоків передбачає будівництво застарілих реакторів, окрім того, ставок - охолоджувач у літній період через перегрів неспроможний забезпечувати ефективне охолодження ще двох працюючих блоків.
Для Рівненської АЕС небезпека полягає у продовженні термінів експлуатації блоків, які відпрацювали свій проектний термін, процесах карстоутворення на майданчиках АЕС, а також кваліфікації персоналу (згадайте про виявлення працівників станції з «липовими» дипломами).
Щоб прийняти правильні рішення при виборі контрзаходів в умовах радіаційної аварії, фахівці вважають за доцільне поділяти перебіг аварій та катастроф на три тимчасові етапи: ранній, проміжний і відновний.
Ранній етап складається з двох стадій: від існування загрози значного викиду з ядерної установки до того моменту, коли він відбувається чи встановлюється контроль над ядерною установкою протягом кількох годин (до півтори години і більше) від початку викиду радіонуклідів. У випадку аварії на ЧАЕС етап тривав понад десять діб.
У випадку катастрофи на Фукусімі-1 цей етап тривав також понад десять діб. Ситуація ускладнюється тим, що передбачити розвиток подій неможливо. Аварійні плани і сценарії на цьому етапі передбачають необхідні захисні заходи і моніторинг середовища навколо АЕС. Зокрема, розглядають два можливих варіанти опромінення людей: унаслідок зовнішнього впливу випромінювання та через вдихання радіонуклідів. Це стосується практично лише персоналу АЕС та ліквідаторів.
Проміжний етап аварії охоплює період від кількох годин від початку аварії до кількох діб, коли викид уже відбувся. Якщо викид складався не тільки з радіоактивних інертних газів, то ймовірне випадання радіонуклідів. Можливе також продовження неконтрольованого викиду. На цьому етапі аварії можуть спостерігатися три шляхи опромінення людей: зовнішній – від радіонуклідів, що випали, і від хмари; внутрішній – від уживання води та їжі та інгаляційний.
Впродовж цього етапу у разі потреби проводять евакуацію населення. Так, у випадку катастрофи на ЧАЕС населення було відселене у радіусі 30 км. У випадку катастрофи на Фукусімі-1 - у цьому ж радіусі.
Відновний етап аварії – це період прийняття рішень і вжиття необхідних заходів щодо повернення до нормального життя. Він може бути досить тривалим (так, щодо аварії на ЧАЕС він триває й досі). На цьому етапі завершують і припиняють заходи захисту персоналу і населення. Усі рішення щодо проведення контрзаходів та їх характеру приймають з урахуванням соціальних, економічних і технічних чинників.
Під час проведення цього етапу конт-ролюють доступ в район 30–кілометрової зони, проводять дезактивацію території, при потребі будують укриття над зруйнованими блоками та приймають рішення про закриття АЕС.
Гадаю, в обох випадках, як і ЧАЕС, Фукусіма-1 буде закрита.
Враховуючи вищезазначене, правомірно запитати у прихильників атомної енергетики про надійність АЕС, затрати на ліквідацію катастроф та «дешевизну» атомного кіловата. Що оптимістичного вони можуть сказати з цього приводу?
Дзвони Чорнобиля, а тепер і аварія на Фокусімі попереджують та застерігають людство від легковажного захоплення можливістю отримати невичерпне джерело енергії завдяки розчепленню атома.
Надійно керувати цим процесом, як свідчать катастрофи, людство на даний час не в змозі.
Розмовляла Людмила Ступчук

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.