Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Бенкет під час чуми [Випуск № 1018]

Байдужістю до того, що відбувається в країні, інфіковане все суспільство.
Хизуватися палацами-оселями, діамантами та ексклюзивними машинами є правилом гарного тону в країнах, де різниця між статками найбагатших і найбідніших, намаганнями та зусиллями можновладців, зменшується за рахунок збільшення статків найбідніших.

В Україні, де ця різниця невимірно перевищує навіть різницю в зрості між Голіафом та Давидом, Циклопом та Синдбадом, це робити недоречно. Як, наприклад, гладунові хизуватися зайвими кілограмами на пустельному незалюдненому острові перед товаришами-відлюдьками на третій місяць по корабельній аварії.
На відміну від своїх знайомих, я ніколи не дивлюсь передачі про життя нашої так званої «еліти», про життя заможних і знаменитих, чи то усілякі там «розкішні та світські життя».
Не тому, що вони мене дратують, або огидні, як огидний «бенкет під час чуми». Врешті-решт, такий «бенкет» може відбуватися на всіх рівнях соціальної драбини. А попоїсти та добряче випити на поминках знайомих, навіть цілої країни, у нас ще ніхто ніколи не відмовлявся.
Принцип «коли ще вдасться» – увійшов у нашу кров, плоть і свідомість не тільки з вітрами перемін, а й із молоком матері.
Гидую цими сюжетами навіть не тому, що вважаю для себе неприпустимим зазирати до чужих кишень. Адже які ж вони чужі? Більшість статків цих нуворишів витягнуті саме з нашої кишені.
Бо українська казка про хлопчика, який учора чистив кишені перехожих, а сьогодні, завдяки наполегливій праці протягом декількох місяців, став мільярдером – сприймається не як казка, а як знущання. Як над здоровим глуздом, так і над будь-якими економічними та математичними законами.
Просто я розумію, що це – не телевізійні передачі. Це – досьє.
Досьє, які надмірна пиха власників «заводів-шахт-пароплавів» сама складає на їхні тілесні оболонки.
Усунені останнім часом від влади народними революціями арабські правителі можуть це підтвердити.
А я, як інтелігентна й вихована людина, чужих досьє не читаю.
Вивчатиму їх краще, як фольклорні елементи чергової Коліївщини.
Наприклад, у якості версії, навмання:
Хату в Лондоні купив.
Також прокурорчика.
Та втекти ти не зумів –
Злапали ми Льончика.

Сергій Левитаненко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.