Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Як вижити українському пенсіонерові? [Випуск № 1012]

Українське суспільство розвивається у напрямку не до людини, її потреб, а в інтересах незначної групи осіб, що силою обставин здобула владу, підприємства, земельні ресурси. Свідченням цього є чи не найбільша в Європі різниця між доходами найбагатших та найбідніших верств населення.

Очевидно, що одна з найбільш чисельних груп населення, а саме пенсіонери, є надзвичайно вразливими у процесі будь-якого реформування у державі.
Українські пенсіонери, особливо у провінції, не мають змоги виживати на державні виплати, насилу «наздоганяючи» шалене зростання цін на продукти і комунальні послуги. Прожитковий мінімум в Україні на сьогоднішній день складає близько 2 тис. грн., вважає голова Федерації профспілок України Василь Хара. На його думку, тільки в цьому випадку можна було б говорити про більш-менш нормальний соціальний рівень і про більш-менш нормальний підхід до формування оплати праці та всіх соціальних складових.
Нагадаємо, що на сьогоднішній день законодавчо встановлений прожитковий мінімум в Україні становить 875 грн. / місяць.
При цьому, за найскромнішими підрахунками сім`я з трьох осіб витратить у березні на основні товари і послуги близько 1500 грн. на тиждень або 6750 грн. / місяць. Піднялися ціни на крупи та молочні продукти, слідом підтягнулися тверді сири, яйця, овочі і фрукти, а ціна на м`ясо і зовсім побила рекорд останнього десятиліття.
Більшість українських пенсіонерів живе за межею бідності, ледве зводячи кінці з кінцями. Найбільш драматична ситуація склалася у провінції, де до порівняно невисокого рівня виплат за вислугою років додаються тарифи на житлово-комунальні послуги, що зростають.
«Після того, як я зі своїх 900 гривень пенсії цього місяця заплатила за воду, світло, газ і утримання будинку, у мене залишилося трохи більше ста гривень, – розповідає пенсіонерка з Острога Ніна Романчук. – Як розтягнути ці гроші на цілий місяць, якщо кілограм гречаної крупи коштує 25 гривень, кілограм цукру – 10, а буханець хліба – майже чотири гривні? Я вже не кажу про соняшникову олію та вершкове масло і навіть молоко. Та в кращому разі – на ці гроші я протягну не більше трьох днів. Отже, якщо сьогодні п’ятниця – я доживу до понеділка».
Її від голоду в буквальному сенсі цього слова рятує так звана «привокзальна торгівля». Щоранку пенсіонерка закуповує в магазині лимонад, пиво і кефір, перепродуючи їх потім пасажирам транзитних поїздів на пероні. «П’ять-десять гривень на день у мене виходить, – зазначає вона. – Але це дуже важко, і здоров’я вже не те».
У місцевій пресі періодично з’являються повідомлення про самогубства осіб пенсійного віку. Так, наприклад, у Харківській області самотній пенсіонер-інвалід звів рахунки з життям зі, здавалося б, банальної причини: він підрахував, що до наступної виплати просто не доживе – в будинку не залишилося ні картоплі, ні крупи, ні хліба. У передсмертній записці старий зазначив: «Мені соромно бути жебраком. Я самотній, і подбати про мене може тільки держава. Але державі я не потрібний».
Нещодавно представники так званої «біло-синьої» більшості у Верховній Раді (Партія регіонів і фракції, що входять до коаліції) оголосили про намір внести на розгляд парламенту проект масштабної пенсійної реформи. Першим її пунктом є підвищення пенсійного віку.
Запланована так звана реформа вже викликала в суспільстві хвилю обурення. Політологи і соціологи прогнозують у зв’язку з цим проведення масових акцій протесту по всій Україні: з огляду на загальну економічну кризу та справді страхітливі масштаби безробіття в регіонах, більшість громадян передпенсійного віку бажають отримати право на нехай і порівняно невеликі, але заслужені щомісячні відрахування якомога раніше.
Ким будуть українські пенсіонери за десять років – оптимістами чи песимістами – потрібно вирішувати вже сьогодні. І не тільки уряду, а й нам  усім.

Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.