Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
18
червня
Випуск
№ 1324 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Тернистий шлях української мови [Випуск № 1012]

Коли забув ти рідну мову –
Яка б та мова не була –
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.
Дмитро Білоус

Здавна існує незаперечна істина, що без мови зникає нація, а без нації – держава. Нашу мову століттями виганяли з рідної хати, паплюжили та намагалися знищити. Згадаймо Валуєвський (1863р.) та Емський (1876р.) укази про заборону української мови. А близько півтора століття раніше був указ Петра І про заборону друкування книжок українською. Мова – це живий творчий ключ до багатющої духовної скарбниці культури нації. Мова невіддільна від людини. Вона творить її духовний світ, робить її особистістю. Тож потрібно знаходити правильний шлях до національного відродження, який пролягає через національно-патріотичне виховання молоді. Адже за даними останнього перепису населення 85,2% мешканців України визнали рідною українську мову. А ми нині байдужі до української мови. Чимало українців, починаючи від високопосадовців, законодавців, депутатів і закінчуючи пересічними громадянами, здається, втратили природне прагнення до співучої української мови. Та найбільше тривожить те, що від часу прийняття Закону про мови ця тема й досі залишається актуальною. І боляче стає,  коли значна частина ЗМІ та телебачення заполонила недержавна мова – російська. А щодо російськомовних, то їм слід нагадати слова  В.Мяковського у вірші „ Долг Украине”, де він писав: “Изучите эту мову, напишите на знаменах алых. Эта мова величава и проста”.Але через роки після написання цього вірша прихильники „языка межнационального общения” забули свого поета. Мимоволі пригадалось мені навчання у Львівській політехніці, де всі предмети викладались російською мовою, лише один предмет – „теорію різання  по металообробці” викладав ще польський професор на українській мові .
Утвердження  державного статусу  української мови в усіх сферах життя  України, розширення її функціонального навантаження в різних  виявах  громадянського суспільства – одне з основних завдань сьогодення.
І насамкінець процитую рядки зі збірки віршів „Від щирого серця” А.Петрикова – заступника голови Рівненської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів, де він звертається до українських російськомовних депутатів:

Щоб так забути рідну мову,
Якщо не знаєте, то вчіть
Цю ніжну мову калинову,
Тоді з трибуни говоріть.

Забули ви, чий хліб жуєте,
Цього не можна забувать.
А мо” забули, де живете,
І як державу величать.

Державну мову величайте,
Державну мову бережіть,
А як забули, то вивчайте,
Й хохлами більше не ходіть.

До вас звертаюсь не шановні,
Якщо не зважите на те,
То вас, хохлів російськомовних,
Народ мітлою замете.

Андрій Ціпак, голова Рівненської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.