Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Тучинське Погориння: минушвина і сьогодення [Випуск № 1008]

Вельмишановний читачу! Ти відкриваєш і починаєш читати своєрідну цікаву книгу, одного з уродженців славного села Тучин В’ячеслава Вінічука. Книга вийшла у світ у 2010 році у видавництві „Поліфаст” і містить розповідь про історичне минуле Тучинського Погориння, оповідь автора про своє життя і роздуми свого покоління. Автор урізноманітнив форму розкриття ідейного змісту своєї книги і написав її у формі нарису.

Не є трафаретним, стандартним вступ до даного нарису, він одразу привертає увагу читача до теми, збуджує не лише думки, а й почуття. Передмова є конкретною, заглиблює читача в історичний опис Волині за певними періодами. Конкретною є і мета книги – збудити потяг людей до своєї минувшини і досягнення рідною землею найвищої державної цінності – здобуття незалежності.
Автор чимало уваги приділяє систематизації зібраного матеріалу, обдумуванні композиції свого нарису і досить уміло подає витоки українського народу, перші відомості про Русь, Волинські землі у другій половині XII століття та державну мудрість Галицько-Волинського князя Данила і подає найвагоміші висновки. Потрібно звернути увагу, що узагальнення автора подаються майже до кожного історичного періоду і є глибокими, сповненими любові та шани до свого народу та землі, хоча подаються, на перший погляд, різко і деколи з гіркотою. На перший погляд – це є відступом від основної мети книги, але автор вміло веде нас до думки, що Волинь є частиною держави Україна, а Тучин – рідне село автора – є давнім поселенням і теж є багатогранною частиною історії Східної Волині, краю Погориння, що межував із землями Великого Київського княжого столу.

Вінічук В’ячеслав Захарович народився у 1947 році в Тучині. Лиха, трагічна доля спіткала його ще в колисці, бо в семимісячному віці лише випадково лишився живим, втративши при цьому батька та матір під час відомих подій на теренах Волині у повоєнний час. Виховувався у працьовитій селянській родині діда та бабусі, навчався в Тучинській середній школі. Працював, мріяв, підростав. Після закінчення залізничного училища працював до і після служби в армії помічником машиніста електровозу в локомотивному депо ст. Здолбунів. Вступив на стаціонар до Одеського державного університету на юридичний факультет, який самотужки без сторонньої матеріальної допомоги закінчив. Працював на підприємствах газової промисловості СРСР, робив кар’єру, виріст від юриста до старшого юрисконсульта, а потім і керівника юридичної служби ряду підприємств уже Укргазпрому. Пізніше – приватний підприємець, адвокат, приватний нотаріус. Живе та працює в місті Києві, одружений, має дітей та онуків, часто навідується у рідне село на своє дідівське родинне помістя, яке відбудував. Натхненно любить свою малу батьківщину, спілкується з друзями дитинства, користується великою пошаною односельців, привітна та добра душею людина, яка ніколи не відмовляє землякам у правових консультаціях.


Деякі важливі події у книзі аргументуються більш детально, як от перші письмові згадки про Тучин та навколишні села. Історики стверджують, що Тучину – 500 років. Але це спірне питання. Наприклад, документи зменшують цей вік, а археологи доводять, що люди тут жили багато тисяч років тому. А от автор книги В’ячеслав Вінічук аргументовано доводить, що перша письмова згадка про його рідне село Тучин припадає на 1545 рік і відсилає нас до історичного джерела. Цим спростовує докази інших краєзнавців, що вже ввели першу письмову згадку про Тучин 1511 року в абсолют. Полеміка є цікавою, діловою, змістовною і привабливою для багатьох, дає можливість для подальших пошуків та роздумів новим дослідникам історії нашого краю.
Уся старосвітщина славного містечка Тучин замальовується автором з часу пізнього середньовіччя (1545 р.), починаючи з яскравого представлення руського дворянського роду, дідича Тучина, володаря всього Тучинського ключа (Тучин, Пустомити, Коростятин), ковельського старости писаря королеви Бони, господарського маршала Богдана Семашка. При Семашках Тучин було розділено на Новий та Старий. Ці багатії виклопотали ряд привілеїв для Тучина, а основним був королівський дозвіл на ярмарки, і головний з двадцяти ярмарків у Тучині був на Вознесіння.
Розорення та винищення селян як власників, як господарів, надмірна індустріалізація, будівництво промислових велетнів руками ненавчених робітників і розорених селян, небачені репресії, арешти і праця у сталінських таборах, трагічна і героїчна Вітчизняна війна, повоєнна відбудова – автор все це подає через призму рідного села і своєї душі. Мудро аналізує події і робить висновки, порівнює визвольний повстанський рух на Волині з іншими антагоністичними рухами в світі, обґрунтовано пояснюючи недоладність комуністичного режиму неупереджено подає життя простих людей свого покоління, стиснутих лещатами тоталітарного режиму, бо всі чесні люди післявоєнного покоління жили, як могли, сумлінно працювали, творили, піднімали країну. Автор на конкретних прикладах доводить, що не можна викреслювати з нашої історії окремі народи, не можна відкидати наше минуле, не можна топтатися на могилах предків. Треба взяти й зберегти все хороше, що ними витворене – і матеріальне, і духовне – і на його грунті йти вперед.
Книга „Тучинське Погориння: минувшина і сьогодення” б’є на сполох, виховує у народі шанування пам’яті предків, духовної спадщини, рідної мови, пісні, совісті, порядності, доброти, гордості за свою рідну землю, за своє волинське село, за свій народ. Праця автора ще є у торговій мережі Тучина та навколишніх сіл і ви, купивши її, залюбки пройметеся духом історії синьоокої Волині і привітного заможного села на правому високому березі річки Горинь – старовинному Тучині.
Надія Янчук, с.Тучин, член Національної спілки журналістів України

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.