Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Повстанська колядка [Випуск № 1006]

Велика християнська родина українців саме у цей, благословенний Різдвом час, колядує та слухає різдвяні коляди. У їх змісті закодовано джерело духовності та світогляд українського народу.

 До лав УПА пішла уся національносвідома молодь - студенти, гімназисти, священики, селяни. У лісі, де звично діяла Повстанська Армія, повстанці не забували про традиції свого народу- святкували і Різдво, і Великдень, молились разом з військовими капеланами за долю України. Якщо випадала нагода, то і до сільської церкви ходили. Колядки та щедрівки передавали своїм змістом неприховану радість, що після багаторічного очікування і праці створена і бореться власна збройна сила - Українська Повстанська Армія.

Нова радість стала, вже УПА повстала,
До УПА іде весь нарід добиватись права.
По всій Україні вороги панують,
Нашу неньку-Україну усюди плюндрують.
Вже УПА повстала з синів України,
І не зроблять воріженьки з наших сіл руїни.
Не сумуй, народе, клянемося нині,
Що збудуєм тобі волю і славу Вкраїні.

*  *  *
Сині кучугури, пролягли хуртечі
І на землю грішну - опустився вечір.
Опустився тихо, щоб оголосити,
Як у Вифлиємі - народивсь Спаситель.
А в криївці вогко, ні куті, ні сіна,
А в селі Святвечір, ждуть, напевне, сина.
Вийшов із криївки, тишина довкола
Лише кріс з морозом у долоні коле.
Тільки не в цей вечір, вирішив повстанець
І намерзлу зброю - в схованці зоставив.
А мороз гарцює і рипить дорога,
А у небі зорі величають Бога.
І нарешті хвіртка, а за нею хата.
Відчиняє двері: «Із Різдвом вас, тату!»
Ще хотів спитати, де старенька мати,
Як з кутків на нього - штири автомати.
Підійшов до сина батько й тихо мовив:
"Вибач, що так сталось.
Із Різдвом Христовим"

*  *  *
Гей, по всьому світу нова радість стала:
(2) Ще не вмерла Україна,
Воля й слава не пропала.
 
Не забули, браття, ми страшну годину,
(2) Як душили душогуби
Нашу неньку-Україну.
 
В кайдани кували, по тюрмах саджали,
(2)Тисячами люд невинний
В сиру землю закопали.
 
Скрізь руїни й сльози, сум і жаль, і туга:
(2)Отакі сліди лишали
Нам московськії катюги.
 
Всі надії нині лиш на тебе, Боже,
(2) Що державу збудувати
Україні допоможе.
 
Щоб тебе славити і Тобі служити.
(2) Від усяких супостатів
Твою віру боронити.
 
Нова радість стала, яка не бувала:
(2) Ще не вмерла Україна,
Воля й слава не пропала.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.