Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Феномен «Волині» [Випуск № 1000]

Сьогодні у читачів, передплатників, прихильників, працівників газети „Волинь” свято – вийшло у світ тисячне число нашого улюбленого часопису. Вітаємо всіх, хто протягом дев’ятнадцяти років був нашим палким шанувальником і тих, хто долучився до лав читачів „Волині” пізніше, всіх авторів та дописувачів народної газети з видатною віхою в історії часопису і бажаємо всім бути з нами разом ще багато-багато років заради розбудови української України!

Відновлюючи у 1991 році славетну Самчукову „Волинь”, наш незабутній побратим Василь Червоній у зверненні до читачів писав: „Своєю газетою ми хочемо збудити приспану національну свідомість волинян, відновлювати знищену історичну пам’ять поліщуків, відроджувати колишню могутню славу Волинської землі. Землі, з якої вийшла не лише українська нація, але й слов’янський світ. Землі, яка дала Україні славних лицарів – від князів і гетьманів – до безіменних повстанців, могилами яких рясно вкрита наша земля...
Вважаю, що головна мета редколегії - утвердити Соборну державність. А ще – формувати живу думку, відроджувати національну культуру, оперативно реагувати на життєві проблеми. І я вірю, що „Волинь” стане не лише популярною а й істинно народною...” (В.Червоній „До наших читачів” „Волинь”, 1991р.,20 вересня, №1).
Як бувало багато разів, Василь Червоній виявився не лише вмілим організатором і керівником, що правильно визначає завдання колективу, а й вкотре проявив свій дар передбачення. „Волинь” вже через два роки від свого першого числа стала найпопулярнішою газетою Рівненщини – її загальний наклад складав 78 тисяч примірників, а згодом вона цілком справедливо отримала титул народної.
Власне, розуміємо, що такий почесний титул не є голослівним. Засновники та колектив редакції його вибороли щоденною працею на благо наших читачів, постійним зв’язком з мешканцями Рівненщини через листування, виїзди у відрядження, відвідини нашої редакції. А головне – ми оперативно відгукувалися на злободенні проблеми мешканців міст та сіл Рівненської області. До нас за допомогою, як до останньої інстанції йшли люди, які не знаходили правди ні в державних установах, ні в судах, ні в провладних ЗМІ.  
Ми, звичайно, допомагали як могли, друкуючи матеріали, які ставали на захист людей і викривали недоліки у роботі місцевих органів влади.
Парадокс, але до нас, не знайшовши правди в державних установах, приходили навіть наші ідеологічні противники, вважаючи нашу газету єдиною, яка не побоїться надрукувати правдиві слова.
Недаремно в багатьох посадовців найвищого рангу трусилися руки, червоніло обличчя після того, як вони прочитали про себе критичний матеріал. Важко повірити, але факт – Рівненську обласну газету „Волинь” тримали в руках усі чотири Президенти незалежної України. А Віктор Ющенко підкреслював особливу роль нашої газети в його перемозі на президентських виборах 2004 року, бо саме „Волинь” за два роки до виборів започаткувала рядок „До виборів Президента України залишилось... днів”. Сміливий і пророчий хід, чи не так?
Згадаймо, що саме „Волинь” великою мірою сприяла перемозі на виборах партіям національно-демократичного спрямування та їх кандидатам, які потім у Верховній Раді захищали національні інтереси нашої держави.
Але найбільше ми пишаємось тим, що на своїх сторінках відроджували історичну правду, українські традиції, відстоювали українську Церкву, плекали українську мову. „Волинь” – єдине в Україні видання, яке з перших чисел і до сьогодні публікує правду про Українську Повстанську Армію та друкує історичні розвідки та спогади повстанців у постійній рубриці „Повстанський край”. Це наша данина святому подвигу наших дідів та батьків, які, жертвуючи власним життям, наближали нашу незалежність.
У цей святковий день ми з великою любов’ю, шаною і повагою згадуємо незабутнього Василя Червонія, який віддавав „Волині” велику частину свого серця. Він справедливо вважав, що саме навколо „Волині” мають гуртуватися українські патріоти, і тому дуже відповідально ставився до всіх, без винятку, статей, надрукованих в газеті. Він жив і творив через призму „Волині” і щиро радів успіхам улюбленої газети.
Газета заслужено отримала орден Святого Рівноапостольного Князя Володимира від Української Православної Церкви Київського Патріархату, її головний редактор Сергій Степанишин за самовіддану працю був відзначений званням „Заслужений журналіст України”. А нещодавно побачила світ книжка професора, доктора філологічних наук, академіка Академії наук вищої школи, відомого науковця Юрія Шаповала „Історизм часопису „Волинь”, в якій наш земляк з Острога дає всебічний аналіз нашої діяльності впродовж дев’ятнадцяти років і підкреслює всесторонність тем і різнобіччя думок, висловлених у „Волині” авторами публікацій.
Від усього серця дякуємо авторові такої ґрунтовної праці! Ми пишаємося тим, що заслужили не просто на добре слово, а на окрему книгу про наше видання.
Незважаючи на сьогоднішні непрості політичні та економічні умови, запевняємо нашого відданого читача, що і надалі будемо плекати рідне українське слово, відстоювати правду, ганьбити зрадників та зайд та наближати той час, коли українці стануть повноправними господарями  в багатій і процвітаючій Україні.
Зі святом, дорога „Волинь”!

Головний редактор „Волині” Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.