Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
22
травня
Випуск
№ 1320 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У Рівненському краєзнавчому музеї оселився бог Сарапіс [Випуск № 1000]

Мешканці Рівного звикли сприймати краєзнавчий музей як приміщення, де проходять традиційні виставки, що знайомі усім вже багато років. Мало хто знає, що у його фондах зберігається безліч цікавих речей, які можуть викликати захоплення та здивування. Адже експозиція – це ще не весь музей, і багато предметів старовини завжди перебуватимуть лише у його фондах. Завдяки їм можна, наприклад, дізнатися, що поєднує Рівненщину із античним богом Сарапісом.

Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига наголошує: музей - заклад, який накопичує культурну спадщину, а не лише організовує виставки. І додає, що, можливо, нічого б цього не було, якби не барон Штейнгель. Цей чоловік організував у селі Городок перший сільський музей в Україні. З вересня цього року музейники святкують 140-річчя від дня народження батька музейної справи Рівненщини.

Фонди – серце музею

У краєзнавчому музеї налічується близько 140 тисяч музейних предметів. Вони складають археологічну, етнографічну, нумізматичну, природничу колекції, документи, нагороди, особисті речі відомих діячів краю. Проте усе, чим багатий музей, побачити усім охочим неможливо.
- У більшості музеях ситуація складається така, що велика частина речей зберігаються у фондах і постійно не виставляються. Це пов’язано із тим, що завданням музею є не лише показати через експозицію якісь речі, але й збирати, вивчати експонати, - розповідає Олександр Булига. – А ще є предмети науково-допоміжного фонду. Усі предмети, які музей збирає під час експедицій, отримує в подарунок, купує проходять через музейні фонди. Фонди – серце музею. Після того, як вони туди потрапили, частина їх залишається там назавжди. Їх використовують дослідники, студенти. Це можуть бути документи, книги, етнографічні, мистецькі речі.
Частина із цих предметів потрапляє у постійно діючу експозицію. Решта – стає частиною виставок, на які музейники запрошуємо відвідувачів, іноді навіть по кілька разів на місяць.
Музей – скарбниця для науковців. Кожен із них може знайти у фондах музею речі, які представляють для них науковий інтерес.
- Хтось мистецтвознавець, інший історик, а хтось вивчає колекцію книг бібліотеки князів Любомирських, яка зараз експонується на виставці „Книжковий дивосвіт”.  – продовжує директор музею. – Когось цікавить військова тематика, історія національно-визвольного руху. Часто попрацювати із документами приходять студенти, які пишуть курсові, дипломні роботи.

Унікальні речі Козацької доби

Предмети козацької доби займають одне із основних місць у Рівненському краєзнавчому музеї.
- Ми пишаємося тим, що маємо козацькі речі, яких немає у більшості музеїв України. Зокрема, це стосується предметів з поля Берестецької битви, - говорить пан Олександр.
Відвідавши музей, можна відчути атмосферу доби Хмельниччини, переглянувши унікальні речі, що належали українським козакам, повстанцям та польським шляхтичам. В експозиції представлені матеріали з археологічних розкопок - предмети козацького та селянського побуту, озброєння, що були віднайдені членами музейних експедицій.
На подвір’ї музею під накриттям стоїть військовий козацький човен 17-го сторіччя, який дістали з річки Горинь на початку 70-х років. Спочатку люди знайшли один шматок, проте з часом на місце знахідки відправилась експедиція, учасники якої і підняли його на берег. Олександр Булига пояснює, що човен зберігається практично під відкритим небом через брак вільної площі, адже такий експонат потребує цілої зали музею.

У музеї оселився Сарапіс

Організовувати експедиції, під час яких працівники музею зможуть поповнити музейні фонди – дорого. Спонсори, за словами Олександра Булиги, зазвичай допомагають проводити „Музейні гостини”.
- Спонсорують нас підприємці та підприємства. А в експедиції відправляємось в основному своїми силами. Останнім часом такі виїзди носять більше етнографічно-культурологічний напрямок. Наші археологи, які не мають відкритого листа з інституту археології (дозвіл на проведення археологічних розкопок, - прим.авт.), приєднуються до тих експедицій, які мають цей дозвіл. У будь-якому випадку усі знайдені речі передаються.
Як приклад такої співпраці, пан Олександр розповідає про розкопки у Хрінниках, які тривають вже кілька років.
- Там вже давно ведуться розкопки археологами Інституту археології на чолі із заступником директора Денисом Козаком. Знайдені ними речі передаються до нашого музею. Зокрема, кілька років тому була знайдена частина античної фігурки бога Сарапіса, оригінал якої нині зберігається у фондах нашого музею, а збільшена копія представлена відвідувачам, - розповідає директор музею.
Божество Сарапіс був створений для зближення населення Єгипту та Греції на релігійному підґрунті. Він вважався, зокрема, богом родючості. Його зображали людиною середніх років у грецькому одязі, з пишною зачіскою та бородою, на голові – корзина наповнена плодами. Фігурка Сарапіса, яка потрапила до Рівненського краєзнавчого музею, виготовлена із чистої бронзи.

Поки що без Золотої пекторалі

Зазвичай відвідувачі шукають у музеї щось надзвичайне і дороговартісне. Досить часто люди допитуються про вартість речей, які експонуються, забуваючи, що ці предмети, насамперед, становлять історичну та наукову цінність.
- Відвідувачі іноді запитують: а скільки це коштує? Ми пояснюємо, що, потрапивши у музей, річ тут зберігається назавжди. Так дослідники та колекціонери розуміють, що у нас тут не магазин.
Для музейників усі речі своєрідні та неповторні. Але щось на зразок Золотої пекторалі, - жартує директор музею, - поки що не знайшли.
Проте не варто забувати, що речі, які потрапляють до музейних фондів, відображають культуру, побут, звичаї наших предків. Ці предмети німі і, відповідно, сказати нічого не можуть, однак саме завдяки їм можна дізнатися, у яких умовах жили люди різних часів, чим вони займались.

Знахідки у центрі Рівного

Люди на території сучасного Рівного мешкали задовго до першої писемної згадки про наше місто. Про це свідчать речі, знайдені у центрі міста під час проведення розкопок перед початком будівництва підземного переходу.
- У нас є постійно діюча експозиція речей, які знаходять у Рівному під час розкопок перед будівництвом, - говорить Олександр Булига. – Знахідки свідчать про те, що люди тут мешкали набагато раніше, ніж вважалося досі. Справді тоді ця територія не була містом, проте у невеличких поселеннях мешкали люди.
Щороку до музею потрапляють близько півтисячі нових експонатів. Музейників це і тішить, і засмучає водночас, адже знайти місце для зберігання нових речей стає все важче. Дехто може подумати, що час від часу предмети старовини викидають, бо вони, мовляв, стали нецікавими, проте це не так. Усе, що потрапило у музей, залишиться тут назавжди. А для того, щоб працівники музею змогли частіше запрошувати рівнян на нові виставки, потрібно розширювати приміщення фондів музею. Зробити це не так вже й важко, адже поряд із краєзнавчим музеєм багато років стоїть порожня будівля колишнього спортзалу і частину музейних фондів після ремонту приміщення можна перенести туди. А поки це питання не вирішено, надбання історії розпихатимуть по коробках і складатимуть на стелажі звідки, можливо, їх ніхто не зніме, щоб показати відвідувачам.


Тамара СТАНКЕВИЧ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.